Tag Archives: E2F8
Вплив наночастинок дисиліциду хрому і нітриду титану на експресію генів NAMPT, E2F8, FAS, TBX3, IL13RA2 та UPS7 у печінці мишей
O. Г. Мінченко1, О. П. Яворовський2, Н. В. Солоха2,
Д. O. Мінченко1,2, А. Ю. Кузнєцова1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ominchenko@yahoo.com
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна
Вивчено ефект наночастинок дисиліциду хрому та нітриду титану на рівень експресії генів, що кодують важливі регуляторні ензими та фактори (NAMPT, UPS7, E2F8, FAS/TNFSF6, TBX3 та IL13RA2) в печінці мишей для виявлення можливого токсичного впливу цих наночастинок. Встановлено, що за дії на мишей наночастинок нітриду титану (20 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 місяців) у клітинах печінки посилювалась експресія генів NAMPT, FAS, TBX3 та IL13RA2 і знижувалась – USP7 та E2F8, причому вираженіші зміни виявлено для генів TBX3 та IL13RA2. За дії на мишей наночастинок дисиліциду хрому (45 нм; 20 мг з їжею кожен день, крім суботи і неділі, протягом 2 місяців) спостерігалися більш виражені зміни в експресії генів USP7, E2F8, FAS та TBX3 порівняно з ефектом наночастинок нітриду титану. В той самий час вплив наночастинок нітриду титану на експресію гена NAMPT у тканині печінки був вираженішим порівняно з дією наночастинок дисиліциду хрому. Проте експресія гена IL13RA2 істотно не змінювалася в печінці мишей за дії на них наночастинок дисиліциду хрому. Показано, що наночастинки дисиліциду хрому та нітриду титану проявляли різні ефекти на експресію більшості досліджених генів гено-специфічно, які відображають можливу генотоксичну активність досліджених наночастинок, але молекулярні механізми цих змін в експресії генів потребують подальшого вивчення.
Блокада сигнального ензиму ERN1 змінює гіпоксичну регуляцію експресії генів E2F8, EPAS1, HOXC6, ATF3, TBX3 ТА FOXF1 у клітинах гліоми лінії U87
О. Г. Мінченко1, Д. О. Цимбал1, Д. O. Мінченко1,2,
O. В. Ковалевська1, Л. Л. Карбовський1, А. Бікфалві3
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ominchenko@yahoo.com;
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна;
3INSERM U1029 Лабораторія ангіогенезу і мікрооточення пухлини,
Університет Бордо 1, Таленс, Франція
Гіпоксія, як і стрес ендоплазматичного ретикулума, є важливими факторами росту злоякісних пухлин і контролю експресії генів, що регулюють численні метаболічні процеси та проліферацію клітин. Більше того, блокада ERN1 (сигналювання від ендоплазматичного ретикулума до ядра 1) призводить до пригнічення проліферації клітин та росту пухлин. Ми вивчали ефект гіпоксії на експресію генів, що кодують транскрипційні фактори, такі як E2F8 (E2F transcription factor 8), EPAS1 (endothelial PAS domain protein 1), TBX3 (T-box 3), ATF3 (activating transcription factor 3), FOXF1 (forkhead box F1), і HOXC6 (homeobox C6) у клітинах гліоми лінії U87 з нормальною та пригніченою функцією ERN1. Встановлено, що гіпоксія посилює експресію генів HOXC6, E2F8, ATF3 та EPAS1, але не змінює експресію генів TBX3 і FOXF1 у клітинах гліоми з нормальною функцією ERN1. У той же час у клітинах гліоми із пригніченою функцією ERN1 рівень експресії всіх досліджених генів, за винятком гена TBX3, істотно знижується. Більше того, пригнічення функції сигнального ензиму ERN1 модифікує ефект гіпоксії на експресію генів цих транскрипційних факторів: знімає або індукує цю регуляцію, а також впливає на напрямок та величину ефекту гіпоксії. Таким чином, у цій роботі показано, що точно відрегульована експресія генів, які контролюють процеси проліферації, залежить від гіпоксії та стресу ендоплазматичного ретикулума, опосередкованого ERN1-сигналюванням, і що одержані результати корелюють зі зниженою проліферацією клітин гліоми із пригніченою функцією ERN1.