Tag Archives: екзометаболіти

Екзометаболіти стрептоміцетів, ізoльованих із одеської затоки, що проявляють токсичну дію проти ракових клітинних ліній людини

В. О. Іваниця1, Т. В. Гудзенко1*, О. Г. Горшкова2,
Г. В. Лісютін2, М. Д. Штеніков2, Н. В. Коротаєва1,
К. С. Потапенко1, І.В. Страшнова2, Т. В. Іваниця1

1Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна;
2Науковий центр морської біології та біотехнології,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна;
*e-mail: tgudzenko@ukr.net

Отримано: 28 серпня 2023; Виправлено: 04 жовтня 2023;
Затверджено: 01 грудня 2023; Доступно онлайн: 18 грудня 2023

Метою роботи було визначення цитотоксичної активності екзометаболітів морських актинобактерій на клітинних лініях аденокарциноми гортані людини Hep-2 і рабдоміосаркоми RD. Екзометаболіти 6 штамів Streptomyces sp. екстрагували етилацетатом і визначали­ їх склад за допомогою системи UltiMate™ 3000 BioRSUPLC, з’єднаної з мас-спектрометром. Цитотоксичну активність екзометаболітів по відношенню до ракових клітин визначали після 24 год інкубації методом мікроскопічного дослідження морфологічних змін клітин і дегенерації клітинного моношару. Екзометаболіти штаму Streptomyces sp. Myt7b показали найвищу цитотоксичну активність і за концентрації 500,0 мкг/мл спричиняли загибель до 90,0% RD та Hер-2 клітин. В екзометаболомі штаму Streptomyces sp. Myt7b виявлено­ 53 ідентифіковані сполуки з потенційною цитотоксичною активністю, включаючи ентероцин, 6-пренілтриптофол, меделамін А та турбінарову кислоту. Зроблено висновок, що цей штам є перспективним продуцентом сполук із протипухлинною активністю.

Вплив екзометаболітів штаму Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum IMB B-7404 на активність фенілаланін-амоній-ліази в проростках озимої пшениці

І. В. Драговоз, Ю. В. Корж, Н. О. Леонова, В. М. Іляш, Л. В. Авдєєва

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: igordragovoz@ukr.net

Досліджено вплив екзометаболітів штаму Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum IMB B-7404 на активність фенілаланін-амоній-ліази (ФАЛ, 4.3.1.24) в проростках озимої пшениці. Показано значне підвищення активності ФАЛ через 4–6 год після обробки екзометаболітами штаму IMB B-7404 коренів рослин та у разі інфікування листків фітопатогеном Bipolaris sorokiniana. Встановлено, що зміна активності ФАЛ поряд зі зменшенням площі ураженої грибним патогеном поверхні листків свідчать про індукцію системної стійкості у проростків озимої пшениці, зумовлену екзометаболітами штаму. Зроблено висновок, що ці показники можуть бути використані як модельні системи при вивченні механізмів активації фітоімунітету.