Tag Archives: епітопне картування

Нові моноклональні антитіла до основного протеїну зовнішньої мембрани Сhlamydia trachomatis та їхні імунобіологічні властивості

О. Ю. Галкін1,2, О. Б. Бесараб1, Ю. В. Горшунов1, О. М. Іванова3

1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
e-mail: alexfbt@gmail.com;
2ТОВ «Профарма Плант», Київ;
3ТОВ «Хема», Київ

Отримано: 18 липня 2018; Затверджено: 14 березня 2019

Одним із методів, який знайшов широке застосування в діагностиці урогенітального хламідіозу, є імуноензимний аналіз (ІЕА), застосування якого дозволяє проводити диференціальну діагностику. Для підвищення ефективності виробництва ІЕА наборів, тих, що призначені для діагностики урогенітального хламідіозу та побудовані за принципом непрямого аналізу, можна застосовувати такі синтетичні позитивні контролі (ПК): кон’югати нормальних імуноглобулінів IgM (IgA) з моноклональними антитілами (McAbs) до основного протеїну зовнішньої мембрани Сhlamydia trachomatis (MOMP). Метою цієї роботи було одержання високоактивних та специфічних McAbs до С. trachomatis MOMP, а також вивчення їхніх імунобіологічних властивостей, важливих для майбутнього біохімічного застосування. Дослідження проводили з використанням: поліклональних антитіл (PcAb) до С. trachomatis; рекомбінантного основного зовнішнього мем­бранного протеїну (MOMP) (191-354 a.з.; W4-W5); епітопного картування на основі технології фагового дисплея. Було одержано оригінальний набір із 16 клонів гібридоми, продуцентів McAb до С. trachomatis MOMP. Більше половини досліджених McAb (8 із 14) характеризувалися доволі високим титром (≥ 1:800), а три з них мали титр ≥ 1:1600. Загалом титр McAb корелював зі значенням константи афінності: McAb із вищим титром характеризувалися високим значенням константи афінності. Для McAb із тит­ром < 1:800 середнє значення Kа становило 5,2×109 М-1, у той час як для McAb із титром ≥ 1:800 – Kа дорівнювало 10,7×109 М-1. Встановлено здатність п’яти McAb одержаної панелі конкурувати з поліклональними антитілами сироватки осіб, інфікованих C. trachomatis, що може обумовлювати потенційну протективну активність цих антитіл. Разом із тим, два McAb не виявляли вираженої конкуренції з поліклональними антитілами. Для трьох найбільш афінних моноклональних антитіл проведено визначення абсолютної епітопної специфічності з використанням технології фагового дисплея. Антигенні детермінанти двох McAb 293F4 та 291F8, що активно конкурували із PcAb, представлено двома лінійними послідовностями 320-325 а.з. та 326-330 а.з. відповідно. Епітоп, з яким взаємодіє McAb 296G2, представлений лінійною послідовністю 347-352 а.з. McAb 296G2 не виявляло активної конкуренції щодо PcAb сироватки. Одержана сукупність даних дає змогу обрати McAb для використання у ПК IEA-наборів для виявлення IgA/IgM-антитіл до C. trachomatis.

Одержання та дослідження властивостей нових моноклональних антитіл до IgЕ людини

О. Ю. Галкін1,2, А. А. Савченко1, К. І. Нікітіна1, О. М. Дуган1

1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»;
2ТОВ «Хема», Київ, Україна;
e-mail: alexfbt@mail.ru

Одержано оригінальний набір із 12 клонів гібридом, продуцентів моноклональних антитіл (мАт) до IgЕ людини. Проведено поглиблене вивчення біологічних властивостей антитіл: встановлено їх специфічність, константу афінності та титр у культуральній рідині. Одержано мАт, спрямовані до двох епітопних регіонів на молекулі ІgЕ. Перша група мАт належить до епітопного регіону, що представлений трьома епітопами (два з яких перекриваються та один, що не перекривається з іншими). Другий епітопний регіон представлений лише одним епітопом.

Порівняльна характеристика методів епітопного картування антигенів протеїнової природи

О. Ю. Галкін

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»;
e-mail: alexfbt@mail.ua

Проведено порівняльний аналіз експериментальних підходів до вивчення антигенної структури протеїнів. Переважна більшість відомих методів базується на імунохімічному дослідженні взаємодії молекул протеїнів чи пептидів зі специфічними антитілами. У найефективніших і застосовуваних методах використовують синтетичні та генно-інженерні пептиди. За останні 30 років ці методи пройшли помітний еволюційний шлях, дійшовши до максимальної автоматизації та виявлення антигенних детермінант різного типу (лінійні, конформаційні епітопи та мімотопи). Більшість алгоритмів із пошуку епітопів інтегровано у комп’ютерні програми, що значно полегшує аналіз великих масивів експериментальних даних та дозволяє формувати просторові моделі. Для вирішення прикладних завдань можна використовувати менш трудомісткий метод порівняльного епітопного картування, який базується на аналізі профілів конкуренції різних антитіл під час їх взаємодії з антигеном. До фізичних методів дослідження антигенної будови протеїнів належать рентгеноструктурний аналіз комплексів антиген–антитіло, який можна застосовувати лише для протеїнів, що кристалізуються, та ядерний магнітний резонанс.