Tag Archives: Еupenicillium erubescens 248

Вплив координаційних тартрато- і малатогерманатних сполук на активність α-L-рамнозидаз Penicillium tardum, Eupenicillium erubescens та Cryptococcus albidus

О. В. Гудзенко1, Л. Д. Варбанець1*, І. Й. Сейфулліна2,
О. А. Чебаненко2, О. Е. Марцинко2, Е. В. Афанасенко2

1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
2Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Україна;
*e-mail: varbanets_imv@ukr.net

Отримано: 26 листопада 2020; Затверджено: 15 травня 2020

Останнім часом ензими мікробного походження набувають все більшого значення в різних галузях промисловості. Препарати α-L-рамнозидази використовуються у фармацевтичній промисловості, а також у науковій роботі як інструмент для аналітичних досліджень. Нами одержано очищені препарати α-L-рамнозидази із штамів мікроорганізмів Penicillium tardum, Eupenicillium erubescens і Cryptococcus albidus – ефективних продуцентів ензиму. Мета роботи – оцінити здатність координаційних сполук германію підвищувати каталітичну активність ензимів. Вивчено вплив 11 гетерометальних змішанолігандних тартрато-(малато-)германатів у концентрації 0,01 і 0,1% на активність препаратів α-L-рамнозидази Penicillium tardum ІМV F-100074, Eupenicillium erubescens 248 та Cryptococcus albidus 1001 за експозиції 0,5 і 24 год. Виявлено інгібувальний ефект сполуки [Ni(bipy)3]4[{Ge2(OH)2(Tart)2}3Cl2]·15H2O на α-L-рамнозидазу P. tardum. Встановлено, що всі досліджувані сполуки, крім [CuCl(phen)2][Ge(OH)(HMal)2], підвищували активність α-L-рамнозидази P. tardum за тривалішого часу експозиції. Показано, що активність α-L-рамнозидази E. erubescens стимулювалась сполуками, які не містять у своєму складі катіонів d-металів. α-L-Рамнозидаза C. albidus виявилася нечутливою до всіх досліджуваних сполук.

Координаційні сполуки цинку із N-заміщеними тіокарбамоїл-N′-пентаметиленсульфенамідами – модифікатори активності ензимів протеолітичної і гліколітичної дії

Л. Д. Варбанець1, О. В. Мацелюх1, О. В. Гудзенко1,
Н. В. Борзова1, І. І. Сейфулліна2, Г. Н. Хитрич2

1Інститут мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: varbanets@serv.imv.kiev.ua;
2Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Україна

Дослідження впливу ряду координаційних сполук цинку із N-заміщеними тіокарбамоїл-N′-пентаметиленсульфенамідами на активність еластази, α-L-рамнозидази і α-галактозидаз свідчить про можливість їхнього використання як стимуляторів або інгібіторів вказаних ензимів. Показано, що всі речовини в концентрації 0,1 и 0,01% практично однаковою мірою (90–100%) інгібують еластазну активність Bacillus thuringiensis 27-88Els+. Комплекси [Zn(L2)Br2], [Zn(L1)(NCS)2] і [Zn(L3)(NCS)2] за экспозиції протягом 20 год активують α-L-рамнозидазну активність Cryptococcus albidus 1001. Решта сполук або не впливає на активність, або інгібує її на 7–23%. Одержані результати свідчать, що вирішальну роль відіграють не окремі фрагменти (L-ліганд і аніони), а молекули комплексів цинку в цілому. Можна також стверджувати, що присутність хлоридного аніону у всіх випадках зменшує α-L-рамнозидазну активність C. albidus 1001. Усі досліджувані комплекси, крім [Zn(L3)(NCS)2], підвищують α-L-рамнозидазну активність Еupenicillium erubescens 248 від 7 до 60%. Практично в однаковому ступені (в межах похибки досліду) на рівні контролю всі досліджувані речовини в концентрації 0,01% (час експозиції 60 хв) впливають на активність α-галактозидаз Aspergillus niger і Cladosporium cladosporioides, однак інгібують (на 20%) активність α-галактозидази Penicillium canescens. Підвищення часу експозиції речовин до 20 год свідчить про вибірковість дії окремих сполук на досліджувані ензими. Одержані дані показали, що характер взаємодії досліджуваних комплексів цинку змінюється залежно від ензиму і штаму, який його продукує.