М. В. Цивінська^1,2, Л. В. Панчак³, Р. С. Стойка^4,1, В. О. Антонюк^4,3

¹Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
²Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
при ДУМВС України у Львівській області;
³Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
^4Інститут біології клітини НАН України, Львів;
e-mail: antonyukvo@gmail.com

Запропоновано метод розділення метанольного екстракту базидіом Lactarius pergamenus і дослідження фракції, екстрагованої гексаном, яка згідно з результатами попередніх досліджень виявляє найвищу антипроліферативну та протигрибкову активність. Основну увагу приділено фракціонуванню та аналізу методом газорідинної хроматографії/мас-спектрометрії (ГРХ-МС) екстрагованої гексаном фракції 1.4. Ключову роль у розділенні цієї фракції відіграло застосування діоксану, який добре змішується як з полярними, так і неполярними розчинниками (гексаном, хлороформом, метанолом, водою). Зроблено висновок про повний хімічний склад гексанової фракції метанольного екстракту висушених базидіом Lactarius pergamenus. Показано, що ця фракція  на 38% складається з вищих жирних кислот та їхніх похідних, на 29% – із фталатів, на 13% – із сесквітерпенів, на 2% – з альдегідів і на 18% – з інших сполук (вуглеводи, спирти, похідні гідразину та неідентифіковані сполуки). Така сукупність речовин дозволяє утворити стійку емульсію молочного соку, який захищає плодове тіло гриба від бактеріальних і грибкових інфекцій та від поїдання ссавцями і комахами.