Ю. В. Голота, Я. А. Олефір, Т. В. Довбинчук, Г. М. Толстанова

ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Україна;
е-mail: gtolstanova@gmail.com

Епідеміологічні дослідження показали, що використання антибіотиків істотно підвищує ризик розвитку запальних захворювань кишечника. Одним із потенційних механізмів такої залежності є порушення функціонування його слизового бар’єра. Метою дослідження було з’ясувати як змінюється вуглеводний склад та загальний вміст глікопротеїнів поверхневого слизу кишечника щурів після введення антибіотика цефтриаксону. Дослідження проводили на щурах-самцях лінії Вістар (140–160 г). Цефтриаксон (300 мг/кг, в/м) вводили щоденно впродовж 14 днів. Загальний вміст глікопротеїнів слизу, гексоз, гексозамінів, фукози та сіалових кислот визначали на 15-, 29-ту та 72-гу добу експерименту в термінальному відділі тонкої та в товстій кишці. Введення цефтриаксону не впливало на загальний вміст глікопротеїнів поверхневого слизу тонкої кишки щурів. У товстій кишці на 72-гу добу спостерігалось вірогідне зниження в 1,3 раза (Р < 0,05) вмісту глікопротеїнів у поверхневій слизі. Ці зміни супроводжувалися зниженням вмісту гексоз в 1,2 раза (Р < 0,05) і фукози 3,1 раза (Р < 0,05) та підвищенням в 1,5 раза (Р < 0,05) рівня сіалових кислот. Отже, введення цефтриаксону індукує віддалені в часі зміни вмісту та вуглеводного складу глікопротеїнів слизу товстої кишки щурів, які відповідають таким за розвитку запальних захворювань кишечника.