О. В. Штеменко¹, Н. І. Штеменко²

¹Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпро;
²Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: n.shtemenko@i.ua

Огляд присвячено розгляду процесів виявлення протипухлинних й інших біологічних властивостей кластерних сполук диренію(ІІІ) з почверним зв’язком та їх синергізму із цисплатином. Зокрема, описано роботу протипухлинної системи реній–платина, яка створюється за одночасного введення ренієвих і платинових сполук. Серед відомих металвмісних потенційних антиракових ліків диреній(ІІІ)-сполуки вирізняються значною антирадикальною і антиоксидантною активністю, обумовленою ненасиченістю почверного зв’язку. Такі переваги металовмісних сполук як широкі редокс-хімічні властивості слід використовувати для створення ефективних протиракових сполук. Сумісне введення декількох препаратів приводить до синергічного ефекту або/також до зниження токсичності платинидів і є перспективним у протираковій терапії. Представлена робота висвітлює такі питання: синтез диреній(ІІІ)-сполук із почверним зв’язком (коротко) та їхні спектральні і антирадикальні властивості; взаємодія диренієвих(ІІІ) сполук із ліпідами та формування наноліпосом; взаємодія диреній(ІІІ)-сполук з еритроцитами та їхня антигемолітична активність у моделях гемолітичної анемії; антиракова активність диренієвих кластерів та робота системи реній–платина; антианемічна і антиоксидантні властивості кластерних сполук ренію в моделі пухлинного росту; взаємодія диреній(ІІІ)-сполук із нуклеїновими основами і ДНК. Розглянуто також деякі сучасні тенденції в розвитку біонеорганічної і медичної хімії стосовно ефективності системи реній–платина: використання комбінаційної терапії та наноматеріалів; залучення біологічно активних лігандів, стратегія редоксактивації і т.і.