Tag Archives: гепатоцит
Гідроксилювання холекальциферолу в гепатоцитах щурів за дії преднізолону
А. В. Хоменко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: annavic@ukr.net
Глюкокортикоїдна терапія супроводжується розвитком процесів, характерних для стероїдного остеопорозу. Опосередковані ефекти глюкокортикоїдів на кісткову тканину виявляються через порушення мінерального обміну, який регулюється вітаміном D3. У зв’язку з цим ми вивчали метаболізм холекальциферолу за дії преднізолону. Показано, що преднізолон спричинює порушення метаболізму холекальциферолу в гепатоцитах, а саме пригнічує вітамін D3 25-гідроксилазну активність. Мікросомний (CYP2R1) та мітохондріальний (CYP27A1) ізоензими вітамін D3 25-гідроксилази гепатоцитів функціонують за різних концентрацій субстрату й відрізняються за вмістом у тканині печінки: відносний вміст CYP27A1 є вищим, ніж CYP2R1. За введення преднізолону зменшується вміст як мітохондріального, так й мікросомного ізоензимів вітамін D3 25-гідроксилази. Гальмування вітамін D3 25-гідроксилюючої системи гепатоцитів обумовлює значне зниження вмісту 25ОНD3 в сироватці крові.
Чутливість клітин із різним рівнем активності NAD(P)H-хіноноксидоредуктази 1 до цитотоксичної дії хінонімінів та синтетичних похідних α-токоферолу
Г. В. Петрова1, О. В. Паршиков2
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: petrova@biochem.kiev.ua;
2Інститут фармакології та токсикології НАМН України, Київ
Досліджували вплив α-токоферолу із вкороченим до 6 атомів вуглецю бічним ланцюгом (α-ТФ-С6), α-токоферилсукцинату (α-ТС) і хіноніміну 2,6-дихлорофеноліндофенолу на активність DT-діафорази й життєздатність тимоцитів, спленоцитів і гепатоцитів щурів. Встановлено, що спленоцитам властива найменша базальна активність ензиму. Активність DT-діафорази в тимоцитах у 1,4 раза, а у гепатоцитах – у 5 разів перевищує таку в спленоцитах. Виявлено, що чутливість клітин до цитотоксичної дії хінонімінів обернено пропорційна рівню базальної активності DT-діафорази й супроводжується її активацією з подальшим інгібуванням у нетоксичних і токсичних концентраціях відповідно. Гепатоцити найменш чутливі до цитотоксичної дії α-ТФ-С6. У тимоцитах і спленоцитах α-ТФ-С6 виявляє інгібуючі DT-діафоразу ефекти, у той час як у гепатоцитах спостерігається підвищення активності ензиму, що, ймовірно, і обумовлює їх високу виживаність. Не виключена також можливість одночасної індукції α-ТФ-С6-м експресії ензимів системи цитохрому Р450 у гепатоцитах. Цитотоксична дія α-ТС не залежить від базальної активності DT-діафорази у клітинах, не супроводжується її індукцією і, найімовірніше, визначається рівнем активності неспецифічної естерази.