Н. В. Заічко, А. В. Мельник, М. М. Йолтухівський,
О. С. Ольховський, І. В. Паламарчук

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна;
e-mail: nzaichko@mail.ru

Гідрогенсульфід (H₂S) є сигнальною молекулою, яка активно синтезується в тканинах і бере участь у регуляції судинного тонусу, нейромодуляції, цитопротекції, в запаленні, апоптозі. В останні роки накопичились нові дані про метаболізм та функції H₂S в організмі тварин та людини в умовах дії різних ендогенних та екзогенних чинників, у тому числі і лікарських засобів. У представленому огляді узагальнено інформацію про основні та альтернативні шляхи метаболізму H₂S та їх регуляцію, особливості його транспортування, сигналінгу, біологічну роль, участь в розвитку патологічних станів. Наведено дані щодо вмісту H₂S та активності H₂S-синте­зуючих ензимів у різних органах, щодо впливу H₂S на процеси зсідання крові та агрегації тромбоцитів з урахуванням результатів власних досліджень. Запропоновано робочу класифікацію модуляторів обміну H₂S, які використовуються в біології та медицині: 1) засоби, що підвищують вміст H₂S у тканинах (неорганічні та органічні донори H₂S; субстрати H₂S-синтезуючих ензимів та їх деривати; засоби з ефектом вивільнення H₂S; засоби, що містять кофактори та активатори H₂S-синтезуючих ензимів; засоби, які інгібують утилізацію H₂S); 2) засоби, що знижують вміст H₂S у тканинах (специфічні та неспецифічні інгібітори H₂S-синтезуючих ензимів); 3) засоби з невизначеним механізмом впливу на обмін H₂S (окремі фармакологічні засоби). Показано, що перспективними засобами для корекції вмісту H₂S у тканинах є вітамінно-мікроелементні та мікроелементні комплекси, які містять кофактори та активатори H₂S-синтезуючих ензимів.