Tag Archives: гіпертермія
Вплив температурних стресів та грунтової посухи на ліпоксигеназну активність озимого жита
Л. М. Бабенко, К. О. Романенко*, І. В. Косаківська
Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, Київ;
*e-mail: katerynaromanenko4@gmail.com
Отримано: 05 липня 2021; Затверджено: 12 листопада 2021
Ліпоксигенази (ЛОГ) – джерело фізіологічно активних сполук, наявність яких розглядається не лише як ознака пошкодження, але і як пусковий механізм формування адаптивних реакцій на стрес. Метою дослідження було вивчення впливу короткотривалих (2 год) теплового (40°C) і холодового (4°C) температурних стресів та помірної грунтової посухи на активність ліпоксигеназ 14-добових рослин озимого жита. Встановлено, що у надземній частині локалізовано мембранозв’язані форми ЛОГ: 9-ЛОГ1 та 9-ЛОГ2 та розчинна форма 13-ЛОГ, тоді як у коренях – зв’язана з мембраною 9-ЛОГ. Після теплового стресу активність 9-ЛОГ1 та 9-ЛОГ2 у надземній частині зросла відповідно у 3 та 2 рази, активність 9-ЛОГ у коренях – вдвічі. Активність 13-ЛОГ у надземній частині зменшилась у 1,5 раза. Після холодового стресу активність 9-ЛОГ1 та 9-ЛОГ2 у надземній частині зросла майже у 1,5 раза, активність 9-ЛОГ у коренях – у 1,2 раза. Після грунтової посухи у надземній частині спостерігали певний ріст активності обох мембранозв’язаних форм 9-ЛОГ (у 1,5–2 раза) та майже втричі збільшення активності цього ензиму в коренях. Дійшли висновку, що молекулярні форми ЛОГ з різною локалізацією, не однаково задіяні в адаптації озимого жита до стресових температур та помірної грунтової посухи.
Відповідь рослин роду Crassula на температурний стрес залежить від анатомічної структури і антиоксидантної системи
Н. В. Нужина*, М. М. Гайдаржи, А. В. Голубенко
ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: nuzhynan@gmail.com
Отримано: 09 жовтня 2020; Затверджено: 15 травня 2020
Одним із найважливіших факторів, які забезпечують виживання рослин, є стійкість до високої температури навколишнього середовища, що залежить від біохімічної системи захисту рослин, а також від їхніх структурних особливостей. Метою роботи було оцінити показники антиоксидантної системи та анатомо-морфологічні особливості чотирьох видів роду Crassula Linne в умовах різкої гіпертермії. Рослини Crassula brevifolia Harvey, Crassula lanuliginosa Harvey, Crassula muscosa Linne and Сrassula perfoliata var. minor (Haworth) G. D. Rowley тримали в повітряних термостатах при 40 °С та 50 °С протягом 3 год, температура контролю була 26 °С. Відповідь на стрес оцінювали за активністю супероксиддисмутази і пероксидази, активними продуктами ТБК та вмістом пігментів. Показано, що антиоксидантна реакція на короткочасну високу температуру відрізняється в різних видів роду Crassula і залежить від анатомічних особливостей рослин. Підвищену активність СОД та пероксидази спостерігали в рослин із ефективнішим захистом на анатомічному рівні. У менш жаростійких рослин внаслідок гіпертермії були залучені додаткові захисні механізми, такі як підвищення вмісту каротиноїдів і флавоноїдів.
Вплив саліцилової і янтарної кислот на утворення активних форм кисню в колеоптилях пшениці
Ю. Є. Колупаєв, Т. О. Ястреб, М. В. Швиденко, Ю. В. Карпець
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Україна;
e-mail: plant_biology@mail.ru
Проведено порівняльне дослідження впливу екзогенних кислот – саліцилової (СК) та янтарної (ЯК) на генерацію активних форм кисню ізольованими колеоптилями пшениці (Triticum aestivum L.). Показано, що ці кислоти посилюють утворення супероксидного аніон-радикала (O2•–), котре частково пригнічується обробкою колеоптилів як інгібітором пероксидази (саліцилгідроксамовою кислотою), так і інгібіторами NADPH-оксидази (імідазолом і α-нафтолом). Під впливом СК і ЯК у колеоптилях відбувається підвищення вмісту пероксиду водню, активності пероксидази і супероксиддисмутази (СОД), при цьому активність каталази істотно не змінюється. Обробка колеоптилів СК і ЯК підвищує їхню стійкість до абіотичного стресу (потенційно летальне нагрівання при 43 ± 0,1 °С, 10 хв). Зроблено висновок, що посилення утворення O2•– в колеоптилях пшениці під впливом СК і ЯК, імовірно, пов’язане із підвищенням активності апопластної пероксидази і NADPH-оксидази, а збільшення вмісту H2O2 – зі зростанням активності СОД. Ці ензимні системи задіяні в індукуванні захисних реакцій рослинних клітин на гіпертермію.
Сигнальна функція цитокініну 6-бензиламінопурину в реакції клітин мезофілу Triticum aestivum L. на гіпертермію
М. М. Мусієнко, В. В. Жук, Л. М. Бацманова
ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: zhuk_bas@voliacable.com
Вивчено сигнальну дію 6-бензиламінопурину (БАП) на клітини листкового мезофілу пшениці в умовах гіпертермії. Встановлено, що БАП за дії гіпертермії регулює вміст фотосинтетичних пігментів, пероксиду водню, активність антиоксидантних ензимів – супероксиддисмутази, аскорбатпероксидази, каталази. Продемонстрована адитивна дія БАП та гіпертермії на активацію антиоксидантних систем клітин. БАП регулює відновні процеси в клітинах листкового мезофілу пшениці в умовах високотемпературного стресу.