О. А. Капля

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: kaplya@biochem.kiev.ua

З метою з’ясування особливостей структурної стійкості АТР-гідролаз у мембрані за дії прооксидантів: Fe²⁺ і пероксиду водню, а також N-етилмалеїміду (NEM) проведено порівняння Na⁺,K⁺-AТРазної активності гладеньких м’язів ободової кишки (ГМОК) з активністю відповідної Mg²⁺-АТР-гідролази і АТРаз мозкової речовини нирок щурів. Установлено, що за 0,1 мкМ концентрації FeSO₄ активність Na⁺,K⁺-AТРази ГМОК знижується майже на 30%, а в діапазоні 0,1–10 мкМ – до 45% залишкової активності. За порівняння з ензимом нирок (виключно α1-ізоформа) чутливість Na⁺,K⁺-AТРази ГМОК до Fe²⁺ вірогідно вище за його субмікромолярної концентрації. Mg²⁺-АТРаза ГМОК значно резистентніша до дії іонів Fe²⁺, ніж ензим нирок, проте в обох випадках її чутливість значно нижче, ніж відповідної Na⁺,K⁺-AТРази. Na⁺,K⁺-AТРаза та Mg²⁺-АТРаза ГМОК і нирок однаково малочутливі до дії пероксиду водню за концентрацій до 1 мМ на тлі 1 мМ ЕГТА. Водночас у присутності 20 мкМ FeSO₄ в діапазоні концентрацій Н₂О₂ 1 нМ – 1 мМ Na⁺,K⁺-AТРаза інгібується значно більшою мірою, ніж Mg²⁺-АТРаза. Чутливість до NEM двох АТР-гідролазних систем ГМОК є відповідною до прооксидантної чутливості, що вказує на відмінності в значимості SН-груп для виявлення їхньої функціональної активності. Дійшли висновку, що Na⁺,K⁺-AТРаза може слугувати маркером чутливості мембран до окислення, а Mg²⁺-АТРаза (резистентна до окислення) може бути критерієм окисної резистентності мембранного ензимного комплексу за порівняння з іншими мембранними ензимами, особливо ензимами ГМОК.