Tag Archives: глікозильований гемоглобін

Carassius auratus як нова модель для дослідження гіперглікемічних станів

26.07.2019   Uncategorized   No comments

Г. І. Фальфушинська1, О. І. Горин1, Л. Л. Гнатишина1,2, Б. Б. Буяк1,
Н. І. Руснак1, О. О. Федорук1, О. Б. Столяр1

1Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна;
e-mail: falfushynska@tnpu.edu.ua;
2Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Україна

Отримано: 21 серпня  2018; Затверджено: 13 грудня 2018

Метою роботи було створення альтернативної моделі для дослідження гіперглікемічних станів карася (Carassius auratus) та з’ясування можливості використання протеїнів металотіо­неїнів як показників цієї моделі. Вивчали вплив на Carassius auratus трьох концентрацій глюкози: низька (5,55 мМ, НК), середня (55,5 мМ, СК) або висока (111 мМ, ВК) протягом 21 доби. Визначали рівень глюкози крові, стан металотіонеї­нів, показники окисного стресу, фрагментації ДНК в печінці, а також показники еритроцитів, холінестерази в мозку та морфометричні показники. Показано, що під час експерименту в риб збільшувався рівень глюкози в крові (у 3-5 разів), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c, тільки за впливу ВК, на 55%), метгемоглобіну (у два рази), оксирадикалів (16-57%) і рівень ТБК-АП (до 57%), частота присутності мікроядер в еритроцитах, фрагментація ДНК у гепатоцитах, індекс маси тіла та гепатосоматичний індекс, а також зменшувалась концентрація металотіонеї­нів (40-74%), холінестеразної активності (~70%), загального гемоглобіну (на 18%) і кількості еритроцитів (тільки за впливу ВК, на 47%). Стабільність лізосомальних мембран зменшувалася у всіх експериментальних групах (~58%). Найпомітніші зміни спостерігалися за впливу високої концентрації глюкози. Побудова класифікаційного дерева (CART аналіз) дозволила виявити набір найвагоміших показників для диференціа­ції груп, до якого належать HbA1c, стабільність лізосомальних мембран та пероксидне окислення ліпідів. Зроблено припущення, що карась може бути зручною моделлю для дослідження діабету і тестування препаратів за глікемічних станів.

Читати далі

Серцево-судинні захворювання у хворих на цукровий діабет 2-го типу: гомоцистеїн як маркер запалення

27.04.2016   Без категорії   No comments

Ashok Sahu1, Trapti Gupta2, Arvind Kavishwar3, R. K. Singh4

1MGM Medical College Indore, Jabalpur, India;
e-mail: asahu888@gmail.com; asahu888@yahoo.co.in;
2NSCB Medical College, Jabalpur, India;
3Regional Malaria Research Centre of Tribal (ICMR), Jabalpur, India;
4Chirayu Hospital, Bhopal, India

Вважається, що запалення відіграють певну роль у патогенезі серцево-судинних захворювань; вимірювання маркерів запалення дозволяє покращити оцінку ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Гіпергомоцистеїнемія корелює з виникненням тромбів, інфарктів й інсультів, хоча неясно, чи є гіпергомоцистеїнемія незалежним чинником ризику для цих умов. У роботі досліджували роль гомоцистеїну у хворих на діабет із ССЗ в Індії, штат Мадх’я-Прадеш. Досліджували дві групи хворих на діабет (типу 2): група І (n = 50) – без ССЗ і група ІІ (n = 50) наявність ССЗ доведена методом ангіографії. У сироватці крові вимірювали С-реактивний протеїн (YS-CRP), фібриноген і ліпопротеїн (а). Також вимірювали вміст гомоцистеїну, глюкози в плазмі, швидкість зсідання еритроцитів та концентрацію глікозильованого гемоглобіну. Рівень екскреції альбуміну і кліренс креатиніну вимірювали в сечі для оцінки роботи нирок. Показано, що рівні гомоцистеїну та інших маркерів запалення були значно підвищені в групі II (n = 50) в порівнянні з групою I. Спостерігали кореляцію між гіпергомоцистеїнемією та маркерами запалення в пацієнтів із порушеною функцією нирок. Дійшли висновку про те, що порушення функції нирок є ключовим фактором, який впливає на рівень гомоцистеїну.

Читати далі