Tag Archives: IGFBP10/CYR61

Ефект гіпоксії на експресію генів, що кодують деякі IGFBP та CCN протеїни, у клітинах гліоми лінії U87 залежить від IRE1 сигналювання

O. Г. Мінченко1, А. П. Харькова1, Д. O. Мінченко1,2, Л. Л. Карбовський1

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ominchenko@yahoo.com;
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна

Ми вивчали регуляцію гіпоксією експресії різних генів протеїнів, що зв’язуються із подібними до інсуліну факторами росту, у клітинах гліоми лінії U87 у зв’язку з пригніченням IRE1 (залежного від інозитолу ензиму 1) – центрального медіатора стресу ендоплазматичного ретикулума, який контролює проліферацію клітин та ріст гліоми. Встановлено, що за гіпоксії спостерігається посилення експресії генів IGFBP6, IGFBP7, IGFBP10/CYR61, WISP1 та WISP2 і зниження гена – IGFBP9/NOV на рівні мРНК у контрольних клітинах гліоми, причому вираженіші зміни виявлено для генів IGFBP10/CYR61 та WISP2. Водночас, пригнічення IRE1 модифікує ефект гіпоксії на експресію всіх досліджених генів: ліквідує чутливість до гіпоксії експресії генів IGFBP7 та IGFBP9/NOV, знижує ефект гіпоксії на IGFBP6, IGFBP10/CYR61 та WISP2 і злегка посилює регуляцію гіпоксією експресію гена WISP1 у клітинах гліоми. Показано, що експресія всіх досліджених генів у клітинах гліоми регулюється сигнальним ензимом IRE1 за умов нормоксії, оскільки пригнічення IRE1 істотно посилює експресію генів IGFBP7, IGFBP10/CYR61, WISP1 та WISP2 і знижує експресію генів IGFBP6 та IGFBP9/NOV порівняно з контрольними клітинами гліоми. Результати цієї роботи продемонстрували, що гіпоксія сприяє росту пухлин, порушує експресію всіх досліджених генів груп IGFBP та WISP і що пригнічення IRE1 переважно знімає чи знижує регуляцію гіпоксією експресії цих генів і, таким чином, можливо, робить внесок у зниження росту гліоми. Більше того, пригнічення IRE1, що корелює зі зниженням інтенсивності проліферації клітин та росту гліоми, знижує експресію про-проліферативних генів IGFBP6 та IGFBP9/NOV, підтверджуючи той факт, що стрес ендоплазматичного ретикулума є необхідним компонентом росту злоякісних пухлин.