Tag Archives: IL-6

Вплив карнітину на запальну реакцію в сироватці крові і підшлунковій залозі діабетичних щурів

Y. Masoumi-Ardakani1, H. Fallah2, B. Shahouzehi3

1Physiology Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
2Student Research Committee, School of Medicine, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
3Cardiovascular Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
e-mail: bshahouzehi@yahoo.com, bshahouzehi@gmail.com

Отримано: 8 травня 2019; Затверджено: 18 жовтня 2019

Діабет належить до захворювань, які характеризуються підвищеним рівнем глюкози в крові і порушенням секреції інсуліну. У попередніх дослідженнях на діабетичних моделях було виявлено, що L-карнітин виявляє гіпоглікемічний ефект. Однак, протизапальні властивості L-карнітину за діабету вивчені недостатньо­. Метою дослідження було оцінити ефект різних доз L-карнітину на прозапальні цитокіни в підшлунковій залозі і сироватці крові в щурів зі стрептозоциніндукованим діабетом. Було відібрано 48 щурів-самців (200 ± 10 г) і розділено випадковим чином на шість груп (n = 8). Група 1 – контрольна група; 2 – діабетичний конт­роль (ДК); групи 3-6 – щури зі стрептозоциніндукованим діабетом, яким вводили L-карнітин в різних дозах: 300, 200, 100 і 50 мг/кг на добу шляхом інтраперитонеальних ін’єкцій протягом 5 тижнів. Після цього збирали зразки сироватки крові і підшлункової залози і визначали рівень цитокінів за допомогою наборів ELISA. Виявлено, що у діабетичних щурів рівень прозапальних цитокінів був підвищений. Дві дози L-карнітину 300 і 200 мг/кг на добу показали позитивні ефекти, при цьому ефект від введення L-карнітину в дозі 300 мг/кг на добу був значнішим. L-карнітин у дозі 300 мг/кг на добу істотно знижував вміст IL-1β і IL-6 у підшлунковій залозі і сироватці крові. Одержані результати підтвердили захисний ефект інтраперитонеально введеного L-карнітину у разі запалення в діабетичних щурів. Отже, введення L-карнітину протягом тривалого часу можна розглядати як ефективну і безпечну терапевтичну стратегію за діабету.

Ефект гідроген-сульфід-спорідненого аспірину на ушкоджену стресом слизову оболонку стравоходу та шлунку

О. С. Заячківська1, Н. С. Була1, Я. І. Павловський1, І. О. Пшик-Тітко1,
О. М. Гаврилюк1, О. І. Грушка1, Дж. Л. Уоллас2,3

1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
2Університет Калгарі, Канада;
3Університет Торонто, Канада;
e-mail: ozayachkivska@gmail.com

Останні дані про вплив гідроген-сульфіду (H2S) на органи травлення свідчать щодо його потужної цитопротекторної дії на слизову оболонку. Метою дослідження було оцінити вплив  H2S-спорідненого аспірину (ATB-340) на ушкоджену стресом слизову оболонку стравоходу та шлунку щурів. Щурам вводили плацебо (контроль), аспірин (10 мг/кг) та ATB-340 (17,5 мг/кг) разово та упродовж 9 днів, із індукцією стресу та без нього. За допомогою гістологічного аналізу оцінювали пошкодження слизової оболонки стравоходу та шлунку. Серологічний вміст VCAM-1 та IL-6 вивчали імуноензимним аналізом. Застосування ATB-340 виявило зменшення гістологічного індексу ушкодження слизової оболонки стравоходу та шлунку (у порівнянні з даними у разі введення аспірину) як під час разового, так і 9-денного введення. Серологічний рівень VCAM і IL-6 у щурів, яким вводили аспірин та індукували стрес, був вищий, ніж у контрольних тварин. Введення щурам ATB-340 спричинювало протизапальний ефект шляхом зменшення вмісту VCAM та IL-6, чого не спостерігалося при застосуванні аспірину. Таким чином, за введення ATB-340 спостерігали зменшення запалення та покращення функціонування ендотелію судин у слизовій оболонці стравоходу та шлунку щурів.

Вплив N-стеароїлетаноламіну на рівень 11-оксикортикостероїдів, цитокінів IL-1β, IL-6 та TNFα в щурів за неспецифічного запалення при термічному опіку шкіри

О. Д. Жуков, А. Г. Бердишев, Г. В. Косякова, В. М. Клімашевський,
Т. М. Горідько, О. Ф. Мегедь, Н. М. Гула

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ ;
e-mail: joblipids@hotmail.com

На моделі неспецифічного запалення за термічного опіку шкіри в щурів досліджували механізми протизапальної дії  насиченого N-ацилетаноламіну – N-стеароїлетаноламіну (NSE). Результати досліджень показали, що NSE у разі його застосування у вигляді аплікації водної суспензії в концентрації 10мг/мл на ушкоджену ділянку шкіри щоденно протягом 12 днів значно прискорює процес загоєння опікової рани. При цьому NSE запобігає зростанню вмісту 11-оксикортикостероїдів у крові щурів з опіком. Також виявлено значне зниження вмісту цитокінів IL-1β, IL-6 та TNFα за дії NSE, що може бути одним із механізмів його протизапальної  дії.