Tag Archives: L-карнітин
Антиоксиданти як добавки за медикаментозної тромбоцитопенії: порівняльний аналіз ванілової кислоти, L-карнітину та препарату Caripill™
M. Mithun, V. Rajashekaraiah*
Department of Biotechnology, School of Sciences,
JAIN (Deemed-to-be University), Bengaluru, Karnataka, India;
*e-mail: vani.rs@jainuniversity.ac.in
Отримано: 20 вересня 2023; Виправлено: 07 листопада 2023;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024
Медикаментозна тромбоцитопенія (МТ) – це стан, при якому кількість тромбоцитів знижується через несприятливий вплив терапевтичних препаратів. Відомо, що рослинний екстракт C. papaya Caripill™ підвищує кількість тромбоцитів при тромбоцитопенічних станах. Антиоксидантний потенціал у лікування МТ оцінювали дослідженням впливу Caripill™, L-карнітину і ванілової кислоти на кількість тромбоцитів та показники оксидативного стресу у щурів з тромбоцитопенією, спричиненою пероральним введенням гідроксисечовини. Щури Wistar були поділені на чотири групи по п’ять тварин у кожній: контроль (без лікування); контроль + антиоксиданти; тромбоцитопенія; тромбоцитопенія + антиоксиданти. Вищезазначені антиоксиданти додавали перорально в дозі 50 мг/кг протягом 7 днів. Оксидативний стрес оцінювали за рівнем продуктів пероксидного окислення ліпідів, супероксидів, карбонільних та сульфгідрильних груп протеїнів, вимірювали активність СОД і КАТ в ізольованих тромбоцитах, крім того враховували показники агрегації тромбоцитів і секрецію АТP як функціональні маркери. Показано, що у щурів із тромбоцитопенією, ванілова кислота подібно до Caripill™ підтримувала функції тромбоцитів, підвищуючи їх антиоксидантну здатність і кількість. L-карнітин ефективно регулював ензимні антиоксиданти, підтримував функції тромбоцитів і захищав ліпіди та протеїни від окислення у щурів із тромбоцитопенією, однак не впливав на кількість тромбоцитів. Зроблено висновок, щодо використання досліджених антиоксидантів як добавок у терапевтичних цілях.
Експресія генів антиоксидантних ензимів у тканинах печінки та серця щурів за введення L-карнітину та високоінтенсивного інтервального тренування
B. Shahouzehi1,2, Y. Masoumi-Ardakani3, S. Aminizadeh3, H. Nasri2*
1Student Research Committee, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
2Cardiovascular Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
3Physiology Research Center, Institute of Neuropharmacology, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
*e-mail: dr_hrnasri@yahoo.com
Отримано: 29 вересня 2020; Затверджено: 07 липня 2021
Реактивні форми кисню та азоту, що виробляються в організмі як за нормальних, так і за патологічних процесів, можуть порушувати окисно-відновний статус та впливати на функціонування клітин. Фізичне тренування здатне модулювати окисно-відновний баланс. Метою дослідження було оцінити експресію генів антиоксидантних ензимів у печінці та серцевій тканині щурів, які зазнавали високоінтенсивних інтервальних тренувань (HIIT) та отримували L-карнітин (LCAR). Самців лінії Wistar (32 щура) випадковим чином розподілили на 4 групи (n = 8): 1 – контрольна група; 2 – група тварин, які отримували LCAR (200 мг/кг на добу, внутрішньочеревно); 3 – група тварин, які зазнавали НІІТ на біговій доріжці (5 днів на тиждень протягом 4 тижнів); 4 – група тварин, які отримувала LCAR та зазнавали HIIT. У кінці дослідження печінку та серцеву тканину видаляли та використовували для кількісної оцінки експресії генів глутатіонпероксидази (GPX), супероксиддисмутази (SOD), каталази (CAT) та NF-κB методом ПЛР у реальному часі. Виявлено, що як LCAR, так і HIIT істотно посилювали експресію генів GPX, SOD та NF-κB (P < 0,01) у тканинах серця та печінки порівняно з показниками в контрольній групі. Експресія SOD та NF-κB у печінці була значно збільшеною у LCAR-HIIT групі тварин порівняно з групою, що отримувала лише LCAR (P = 0,046). Показано, що добавки LCAR є корисними для поліпшення оксидативного балансу в серцевій та печінковій тканинах щурів під час тренувань.
Вплив L-карнітину на експресію генів AMPK, APPL1 і PPARγ в печінці та рівень адипонектину і HOMA-IR у сироватці щурів із діабетом 2-го типу, індукованим стрептозотоцином та нікотинамідом
B. Shahouzehi1,2, H. Fallah3, Y. Masoumi-Ardakani4*
1Student Research Committee, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
2Cardiovascular Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
3Department of Biochemistry, Afzalipour School of Medicine, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
4Physiology Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
*e-mail: ymab125@gmail.com
Отримано: 18 січня 2020; Затверджено: 25 червня 2020
Цукровий діабет – хронічне захворювання – найважливіша проблема охорони громадського здоров’я в усьому світі. L-карнітин в організмі синтезується в печінці та сприяє окисленню жирних кислот. Сьогодні його використовують як добавку за боротьби із зайвою вагою. Рівень карнітину знижується у хворих на цукровий діабет. Низкою досліджень показано позитивний ефект карнітину за діабету. Але механізм цього ефекту до кінця не вивчений. Отже, нами вивчено вплив перорального введення L-карнітину на експресію AMPK та PPARγ у печінці і рівень адипонектину та інсуліну в сироватці крові діабетичних щурів. Випадковим чином щурів було розділено на три групи (n = 8): група 1 – контрольна група, тварини не отримували жодних препаратів; група 2 – діабетичний контроль, тваринам вводили в/ч ін’єкцією стрептозотоцин (45 мг/кг) та нікотинамід (200 мг/кг); група 3 – діабетичні щури, які отримували карнітин 600 мг/кг/добу перорально протягом 35 днів. Застосування L-карнітину дозволило знизити рівень глюкози натще порівняно з контрольною і діабетичною групами (P = 0,001, P = 0,0001 відповідно). Рівень інсуліну в діабетичній групі значно знизився порівняно з контрольною групою. За застосування L-карнітину спостерігали підвищення рівня адипонектину в порівнянні зі щурами групи діабетичного контролю (P = 0,0001). Індекс інсулінорезистентності (HOMA-IR) істотно збільшився в діабетичній групі та зменшився в групі, яка отримувала перорально L-карнітин. L-карнітин виявляв сприятливий ефект на щурів із діабетом 2-го типу завдяки підвищенню регуляції експресії AMPK, PPARγ та APPL1 генів, а також підвищенню рівня адипонектину в сироватці крові, що має інсулінсенсибілізаційний ефект.
Вплив карнітину на запальну реакцію в сироватці крові і підшлунковій залозі діабетичних щурів
Y. Masoumi-Ardakani1, H. Fallah2, B. Shahouzehi3
1Physiology Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
2Student Research Committee, School of Medicine, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
3Cardiovascular Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
e-mail: bshahouzehi@yahoo.com, bshahouzehi@gmail.com
Отримано: 8 травня 2019; Затверджено: 18 жовтня 2019
Діабет належить до захворювань, які характеризуються підвищеним рівнем глюкози в крові і порушенням секреції інсуліну. У попередніх дослідженнях на діабетичних моделях було виявлено, що L-карнітин виявляє гіпоглікемічний ефект. Однак, протизапальні властивості L-карнітину за діабету вивчені недостатньо. Метою дослідження було оцінити ефект різних доз L-карнітину на прозапальні цитокіни в підшлунковій залозі і сироватці крові в щурів зі стрептозоциніндукованим діабетом. Було відібрано 48 щурів-самців (200 ± 10 г) і розділено випадковим чином на шість груп (n = 8). Група 1 – контрольна група; 2 – діабетичний контроль (ДК); групи 3-6 – щури зі стрептозоциніндукованим діабетом, яким вводили L-карнітин в різних дозах: 300, 200, 100 і 50 мг/кг на добу шляхом інтраперитонеальних ін’єкцій протягом 5 тижнів. Після цього збирали зразки сироватки крові і підшлункової залози і визначали рівень цитокінів за допомогою наборів ELISA. Виявлено, що у діабетичних щурів рівень прозапальних цитокінів був підвищений. Дві дози L-карнітину 300 і 200 мг/кг на добу показали позитивні ефекти, при цьому ефект від введення L-карнітину в дозі 300 мг/кг на добу був значнішим. L-карнітин у дозі 300 мг/кг на добу істотно знижував вміст IL-1β і IL-6 у підшлунковій залозі і сироватці крові. Одержані результати підтвердили захисний ефект інтраперитонеально введеного L-карнітину у разі запалення в діабетичних щурів. Отже, введення L-карнітину протягом тривалого часу можна розглядати як ефективну і безпечну терапевтичну стратегію за діабету.
Вплив L-карнітину на рівень інсуліну і адипонектину в сироватці крові, а також на експресію генів AMPK, APPL1 І PPARγ у печінці щурів зі стрептозотоцин-індукованим діабетом
B. Shahouzehi1, K. Barkhordari2, S. Aminizadeh3, Y. Masoumi-Ardakani4
1Cardiovascular Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
e-mail: bshahouzehi@yahoo.com;
2Department of Virology, Afzalipour School of Medicine, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
e-mail: khabatzanbil@gmail.com;
3Physiology Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
e-mail: soheilaminizadeh@gmail.com;
4Physiology Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
e-mail: ymab125@yahoo.com
Діабет – метаболічне захворювання, яке характеризується порушенням секреції та функції інсуліну і, як наслідок, розвитком гіперглікемії. L-Карнітин, що синтезується в організмі більшості ссавців, відіграє ключову роль в окисленні жирних кислот і є джерелом енергії. Дані про гіпоглікемічний ефект L-карнітину суперечливі. У роботі вивчали довгостроковий ефект перорально введеного L-карнітину на рівень глюкози, інсуліну та адипонектину в крові, а також експресію генів AMPK, APPL1 і PPARγ в печінці діабетичних щурів. Самців щурів (190–210 г) було випадковим чином розділено на три групи (n = 8). Тварини групи 1 (контроль) не отримували ніяких препаратів, у групі 2 в тварин діабет спричинювали введенням 50 мг/кг стрептозотоцину (в/ч ін’єкція), у групі 3 щурам вводили стретозотоцин (50 мг/кг, в/ч ін’єкція одноразово), а також L-карнітин (600 мг/кг/день перорально) протягом 5 тижнів. Виявлено, що тривале введення L-карнітину значно знижувало рівень глюкози в крові і нормалізувало рівень інсуліну в щурів із діабетом. Вивчення експресії генів показало, що L-карнітин істотно збільшував експресію AMPK і APPL1 і незначною мірою підвищував експресію PPARγ. Таким чином, показано, що тривале застосування L-карнітину цілюще впливає на діабетичних щурів, виявляючи сенсибілізуючу та гіпоглікемічну дію.