Л. В. Легка¹, Р. Р. Панчук¹, В. Бергер², Ю. Рор³, Р. С. Стойка¹

¹Інститут біології клітини НАН України, Львів;
²Інститут ракових досліджень, Медичний університет Відня, Австрія;
³Університет Кентуккі, відділ фармацевтичних наук, США;
e-mail: lilyalehka@gmail.com

Ландоміцин А (ЛА) – новий протипухлинний антибіотик ангуциклінового ряду, який виявляє виражену протипухлинну активність щодо ракових клітин різного походження та індукує ранній апоптоз у клітинах-мішенях. Показано, що рівень активних форм кисню (АФК) у клітинах лінії Jurkat Т-лейкозу людини зростав у 5,6 раза порівняно з контролем уже на 1-шу годину після додавання ЛА в культуральне середовище. На 6-ту годину інкубації клітин із ЛА спостерігали міжнуклеосомне розщеплення ДНК, що разом із конденсацією хроматину та фрагментацією ядра вказувало на апоптичну загибель клітин.  Каталаза (скевенджер пероксиду водню), манітол (скевенджер гідроксил-радикалів) і супероксиддисмутаза (скевенджер супероксидних радикалів) знижували рівень  продукції АФК під впливом ЛА, вказуючи на генерацію Н₂О₂, ОН˙ і О₂^– радикалів відповідно. Встановлено, що каталаза та манітол ефективно пригнічували ЛА-опосередковану загибель пухлинних клітин і збільшували в 2,5 раза відсоток живих клітин порівняно з ЛА. Проте супероксиддисмутаза не виявляла значного інгібувального ефекту на цитотоксичну активність ЛА, що свідчить про мінорну роль супероксид-аніонів у реалізації протипухлинної дії останнього. Використання каталази, манітолу і супероксиддисмутази разом із ЛА збільшувало відсоток живих клітин у 4 рази порівняно з дією досліджуваного антибіотика. Результати утворення АФК підтверджують, що збільшення їхньої кількості є дуже швидким процесом, але, разом з тим, не є прямим наслідком запуску апоптозу, опосередкованого мітохондріями.