Tag Archives: лейкозні клітини L1210

Комп’ютерне прогнозування біологічної активності диметил-N-(бензоїл)-амідофосфату і диметил-N-(фенілсульфоніл)-амідофосфату, оцінка їх цитотоксичної дії на лейкозні клітини in vitro

І. І. Гринюк, С. В. Прилуцька, Н. С. Каряка, Т. Ю. Слива,
О. В. Мороз, Д. В. Франскевич, В. М. Амірханов,
О. П. Матишевська, М. С. Слободяник

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ;
e-mail: igrynyuk@yahoo.com

Синтезовано та ідентифіковано методами ІЧ, 1Н та 31Р ЯМР спектроскопії структурні аналоги β-дикетонів – диметил-N-(бензоїл)амідофосфат (HCP) та диметил-N-(фенілсульфоніл)амідофосфат (HSP). Із використанням комп’ютерних програм PASS та ACD/Labs здійснено скринінг біологічної активності та розраховані фізико-хімічні параметри сполук HCP та HSP. Виявлено широкий спектр біологічної активності цих сполук, зокрема протипухлинну активність. Теоретичні розрахунки критеріїв біодоступності вказують на те, що досліджувані сполуки не мають жодних відхилень від правил Ліпінського. Сполука HCP характеризується вищою ліпофільністю за фізіологічних значень рН порівняно з HSP. Продемонстровано часо- та дозозалежний цитотоксичний ефект досліджуваних сполук щодо лейкозних клітин L1210. Виявлено більш виразний та ранній цитотоксичний ефект HCP порівняно з HSP. За дії сполуки HCP у концентрації 2,5 мМ спостерігалось 3-разове посилення продукування АФК у ранній період інкубації, зниження життєздатності клітин на 40% через 48 год і на 66% – через 72 год. На підставі комп’ютерних розрахунків та проведених досліджень можна дійти висновку, що сполука HCP є перспективною для цілеспрямованої хімічної модифікації з метою посилення її протипухлинної дії.