Tag Archives: летючі компоненти

Нутрицевтичний потенціал склероцію Pleurotus tuber-regium

R. C. Ohiri

Department of Biochemistry, Faculty of Science, University of Port Harcourt; East-West Road, Choba, Rivers State, Nigeria;
e-mail: raycohiri@yahoo.com;
reginald.ohiri@uniport.edu.ng

Метою дослідження було визначення складу склероцію Pleurotis tuber-regium та аналіз його нутрицевтичного потенціалу. Під час визначення вмісту макро- та мікроелементів P. tuber-regium встановлено досить високі концентрації калію і магнію зі значеннями 60,66 ± 4,13 і 41,79 ± 3,14 мг/кг, а також марганцю і цинку – 1,20 ± 0,10 і 0,95 ± 0,07 мг/кг, відповідно. Глутамінова та аспарагінова кислоти також спостерігалися у високих концентраціях із величинами 11,51 ± 1,01 і 5,52 ± 0,86 мг/кг. Методом ГХ/МС-аналізу олійної фракції, що була одержана зі склероцію P. tubber-regium, охарактеризовано 17 летючих компонентів, серед яких переважали моно- (2-етилгексил) естер бензолдикарбонової кислоти та бутилциклогексиловий ефір бензолдикарбонової кислоти із загальним співвідношенням 78,7 та 5,2%, відповідно. Дійшли висновку, що високий вміст мінеральних елементів, амінокислот та летючих компонентів у досліджених зразках, вказує на поживні та лікувальні властивості склероцію P. tuber-regium.

ГХ/МС аналіз олійної фракції грибів Tremella fuciformis (білий желеподібний гриб)

Reginald C. Ohiri

Department of Biochemistry, Faculty of Science, University of Port Harcourt,
East-West Road, Choba, Rivers State, Nigeria;
e-mail: raycohiri@yahoo.com, reginald.ohiri@uniport.edu.ng

Приклади використання грибів для лікування хвороб можна знайти ще в палеоліті. Одним із видів грибів, що виявляють значні лікувальні властивості як за перорального, так і за зовнішнього застосування, є Tremella fuciformis. За допомогою ГХ/МС аналізу олійної фракції, одержаної гідродистиляцією із T. fuciformis, виявлено чотири основні сполуки. Показано, що переважав 9,19-циклоланост-24-єн-3-ол, (3β) з RT 20,766 і 24,672 хв із загальним вмістом 32,681%. Наступними за процентним вмістом були: 7-ізопропеніл-1,4а-диметил-4,4а,5,6,7,8-гексагідро-3Р-нафталін-2-он (21,334%) – RT 22,425 хв; лупеол­ (18,531%) – RT 22,825 і 23,230 хв; ланостерол (17,845%) – RT 21,079 і 23,034 хв. Ці чотири сполуки становили 90,391% від загальної кількості масляної фракції, одержаної з T. fuciformis. Терапевтичні властивості двох сполук – ланостеролу і лупеолу – підтверджують застосування T. fuciformis для лікування дерматологічних і офтальмологічних захворювань.