В. В. Чумак^1,2, М. Р. Філь2, Р. Р. Панчук², Б. С. Зіменковський³,
Д. Я. Гаврилюк³, Р. Б. Лесик³, Р. С. Стойка^1,2

¹Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
²Інститут біології клітини НАН України, Львів;
³Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
e-mail: virachumak@gmail.com

Піразол- і арилзаміщені похідні 4-тіазолідинону належать до перспективних сполук із протипухлинною активністю. Наші попередні дослідження кількох представників групи 4-тіазолідинонів показали їх виражену токсичну дію in vitro щодо ліній злоякісних клітин. З метою потенціювання протипухлинної активності новітніх 4-тіазолідинонів ми здійснили дизайн і синтезували піразоліно-тіазолідинони, в молекулах яких поєднані ймовірні фармакофорні центри попередньо тестованих сполук цього типу. Показано, що синтезовані «гібридні» похідні 4-тіазолідинону є токсичними для злоякісних клітин різного походження in vitro. Механізми антинеопластичної активності цих сполук та їхня здатність індукувати апоптоз виявилися залежними від положення замісника у тіазолідиноновому циклі. Зокрема, сполука Les-3661, що містить піразоліновий фрагмент у 4-му положенні тіазолідинонового циклу, виявляє в 14 разів вищу токсичну дію щодо злоякісних клітин (LC₅₀ = 3 мкМ), ніж її ізомер Les-3713 із заміщенням у 2-му положенні (LC₅₀ = 42 мкМ). Що стосується механізмів цитотоксичної дії, то сполука Les-3661 індукує апоптоз змішаного типу, залежний від каспази-8 і каспази-9, тоді як сполука Les-3713 індукує апоптоз, опосередкований лише каспазою-8.