Tag Archives: макрофаги
Зміни в експресії proHB-EGF під час функціональної активації клітин імунної системи
Т. О. Чудіна1,2, А. Ю. Лабинцев1, С. І. Романюк1, Д. В. Колибо1,2, С. В. Комісаренко1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: kolibo@biochem.kiev.ua
Досліджено рівень експресії proHB-EGF на клітинах ліній J774, Raji, KG-1, що походять з різних типів клітин імунної системи людини та миші, за стандартних умов культивування in vitro та під час функціональної активації цих клітин. Виявлено зміни експресії proHB-EGF на поверхні клітин залежно від щільності клітинної популяції, вмісту фетальної сироватки бика у культуральному середовищі, під впливом мітогенного чинника – ліпополісахариду бактеріального походження, а також неактивної повнорозмірної форми дифтерійного токсину (CRM197) і рекомбінантного аналога розчинної форми HB-EGF – rsHB-EGF. Одержані результати є важливими для розуміння функціональної ролі рецептора proHB-EGF на поверхні макрофагоподібних клітин і B-лімфоцитів та свідчать про залучення цього рецептора до регуляції імунних процесів в організмі.
Вплив тимічних мезенхімних стовбурових клітин на аргіназну активність та продукцію оксиду азоту в макрофагах мишей
Р. С. Довгий1,2, І. С. Нікольський3, Л. М. Сківка1
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ, Україна;
3ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», Київ, Україна;
e-mail: romandovgiy@gmail.com
Мезенхімні стовбурові клітини (МСК) відомі своїми терапевтичними властивостями, які значною мірою зумовлені їх протизапальною дією. Нами досліджувалася здатність МСК молодих мишей, модулювати метаболічний профіль макрофагів, одержаних від старих тварин. Клітини кісткового мозку молодих та старих мишей співкультивували з МСК у присутності M-CSF. Продукцію оксиду азоту оцінювали реакцією Гріса, аргіназну активність вимірювали у клітинних лізатах. Встановлено, що аргіназна активність була вірогідно нижчою в макрофагах старих мишей порівняно з такими, одержаними від молодих тварин (P ˂ 0,05). Сингенне співкультивування з МСК значно стимулювало аргіназну активність макрофагів і молодих, і старих мишей (P ˂ 0,001), причому в останніх ефект був виразнішим. Вірогідних відмінностей в синтезі оксиду азоту між групами не встановлено. Таким чином, при співкультивуванні з МСК спостерігалася вираженіша протизапальна метаболічна активація макрофагів, одержаних від старих тварин.
Антигени Mycobacterium tuberculosis MPT63 та MPT83 підвищують фагоцитарну активність перитоніальних макрофагів миші
А. А. Сіромолот1,2, О. С. Олійник2, Д. В. Колибо2,1, C. В. Комісаренко2
1ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: saa0205@ukr.net
Макрофаги – найбільш описана та охарактеризована мішень та клітина-хазяїн для мікобактерій. І, як й іншим клітинам природного імунітету, макрофагам притаманний широкий спектр рецепторних молекул, що взаємодіють із різноманітними патогенасоційованими молекулярними паттернами. Імунодомінантні антигени MPT63 та MPT83, що продукуються в значній кількості в штамах Mycobacterium bovis та Mycobacterium tuberculosis, можуть бути залучені до розвитку інфекції. Метою нашого дослідження був пошук деяких ефектів цих мікобактеріальних антигенів на клітини-мішені. Для цього було клоновано повнорозмірний антиген MPT83 та MPT63 в плазмідній ДНК pET24a(+). Показано зростання фагоцитарної активності макрофагів із перитонеальної порожнини миші, але не макрофагоподібних клітин лінії J774, які були стимульовані rMPT63 та rMPT83full протягом 24 год. Ефект цих антигенів можна розглядати як спосіб сприяння захоплення мікобактерій макрофагами для уникнення інших механізмів дії природного та набутого імунітету.