Tag Archives: N-стеароїлетаноламін (NSE)

Протекторний ефект N-стеароїлетаноламіну на систему згортання крові та артеріальні зміни у спонтанно гіпертонічних щурів за умов дієти багатої холеcтеролом

О. С. Ткаченко1, Є. А. Гудзь1*, Г. В. Косякова1,
П. П. Клименко2, Є. М. Стогній1, В. А. Дідківський1,
Т. М. Чернишенко1, В. О. Чернишенко1, Т. М. Платонова1

1Інститут біохімії імені Палладіна НАН України, Київ;
2ДУ «Іінститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ;
*e-mail: goudziegor@gmail.com

Отримано:  24 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020

У цій роботі ми мали на меті перевірити атеросклеротичні зміни стінки аорти та прокоагулянтну реакцію системи згортання крові у спонтанно гіпертонічних щурів (СГЩ), що отримували дієту з високиим вмістом холестеролу (ДВХ), та вивчити антизапальну дію N-стеароілетаноламіну (NSE) на розвиток атеросклерозу в цій моделі. Самиці щурів (n = 30) з генетичною схильністю до гіпертензії, верифіковані вимірюванням артеріального тиску, отримували дієту з високим вмістом холестеролу (5%) протягом 2 місяців. Тварини були поділені на три групи: 1 – контрольна група СГЩ отримувала стандартний раціон віварію; 2 група отрумувала ДВХ; 3 група отримувала ДВХ + NSE в дозі 50 мг/кг. Гістологічний аналіз виявив набряк та відшарування ендотеліальних клітин, набряк субендотеліального шару та порушення цілісності середньої оболонки. Щури які отримували дієту з високим вмістом холетеролу мали більш високу концентрацію фібриногену, збільшену швидкість агрегації тромбоцитів і зниження рівня протеїну С. Швидкість агрегації тромбоцитів збільшувалась у щурів, які отримували ДВХ (52,5 ± 4,1%/хв), незначно нормалізувалася під дією NSE (40 ± 8,3 проти 35 ± 9%/хв у контрольних групах). Концентрація фібриногену трохи збільшувалась у щурів, які отримували ДВХ (2,75 ± 0,7 проти 1,9 ± 0,5 мг/мл у контрольних групах). Однак рівень антикоагулянтного протеїну С, який знизився у щурів, що отримували ДВХ (65 ± 16 проти 100 ± 11% у контролях), нормалізувався під дією NSE (92 ± 17%). NSE також впливав на архітектуру аорти, однак нормалізація товщини стінки аорти не змінила кількості включень холестерину у її стінці. Показано, що протизапальна дія NSE змінює атерогенні процеси щурів, які отримували ДВХ, головним чином нормалізуючи рівень протеїну С під час запального процесу та зменшуючи набряк аорти. Однак гематологічні параметри (включно з часом згортання в тесті APTT та концентрацією фібриногену) змінювались незалежно під час застосування NSE. Антиагрегантна дія NSE на тромбоцити може бути наслідком прямої дії на тромбоцити або наслідком його протизапальної дії. Під час атерогенезу, індукованого ДВХ у моделі, NSE продемонстрував цінні протизапальні дії, що захищають організм під час атерогенезу, однак його не можна вважати антитромботичним чи антиатерогенним агентом, оскільки він нездатний впливати на гемостаз безпосередньо.

Вплив N-стеароілетаноламіну на вміст ліпідів у сім’яниках та рівень тестостерону у щурів на ранніх стадіях стрептозотоцин­індукованого діабету

О. В. Онопченко*, Т. М. Горідько, Г. В. Косякова,
А. Г. Бердишев, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: onop.89.av@gmail.com

Отримано:  23 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020

Порушення обміну речовин за діабету пов’язано з мультіорганними ускладненнями, включаючи дисфункцію репродуктивної системи, де ключову роль відіграє ліпідний дисбаланс сім’яників. З огляду на те, що N-стеароїлетаноламін (NSE) проявляє модулюючий ефект на ліпідний склад тканин за різних патологій, метою нашого дослідження було дослідити вплив NSE на ліпідний склад сім’яників та рівень тестостерону у плазмі крові діабетичних щурів. Діабет індукували у Sprague-Dawley щурів однією ін’єкцією стрептозотоцину (50 мг/кг). Відбирали тварин за рівнем глюкози 8-12 ммоль/л. NSE вводили щурам (50 мг/кг) протягом 10 днів через 1,5 місяці після введення стрептозотоцину. Сім’яники щурів використовували для проведення ліпідного аналізу, а саме визначення рівня фосфоліпідів та метилових ефірів жирних кислот. Також, визначали вміст тестостерону у плазмі крові. Введення NSE діабетичним щурам сприяло нормалізації загального та індивідуального вмісту фосфоліпідів, а також рівня жирних кислот як вільних, так і у складі фосфоліпідів у сім’яниках. Крім того, вміст тестостерону у плазмі крові показав тенденцію до його підвищення під дією NSE. Згідно отриманих результатів ранні стадії розвитку інсуліно-залежного діабету спричиняють значні зміни у сім’яниках щурів, які можуть призводити до зниження їх функціональної активності. Введення NSE діабетичним щурам нормалізує вміст ліпідів у сім’яниках щурів, сприяє підвищенню рівня тестостерону та відновлює структурно-функціональний стан сім’яників на ранніх стадіях стрептозотоцин-індукованого діабету у щурів.

Вплив N-стеароїлетаноламіну на активність ангіотензинперетворюючого ензиму у структурах мозку та плазмі крові щурів за стрептозотоциніндукованого діабету

Л. М. Калинська1, Г. В. Косякова2, Н. М. Гула2

1Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України, Київ;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ngula@biochem.kiev.ua, iem_admi@bigmir.net

У роботі досліджено вплив насиченого N-ацилетаноламіну – N-стеароїлетаноламіну (NSE) на активність ангіотензинперетворюючого ензиму (АПЕ, 3.4.17.23) в структурах головного мозку щурів із стрептозотоциніндукованим цукровим діабетом. Показано, що у тварин із 8-тижневим стрептозотоциніндукованим цукровим діабетом активність АПЕ знижується в гіпоталамусі, зростає в аденогіпофізі та залишається незмінною у гіпокампі  та плазмі крові. Введення інтактним тваринам перорально суспензії NSE в дозі 50 мг/кг маси тіла протягом 10 днів спричиняло вірогідне зменшення активності досліджуваного ензиму в гіпокампі, аденогіпофізі та плазмі крові. Застосування  суспензії NSE у щурів із цукровим діабетом спричинювало зменшення активності АПЕ тільки в гіпоталамусі та плазмі крові тварин. Відомо, що найбільша кількість АПЕ у структурах мозку і гіпофізі знаходиться в мембранозв’язаному стані. Отже, виявлені нами зміни активності АПЕ у контрольних та тварин з індукованим діабетом можуть бути пов’язані зі здатністю NSE до модуляції ліпідного профілю клітинних мембран. Зміни активності АПЕ за дії N-ацилетаноламінів можуть бути одним із механізмів реалізації гіпотензивної та протизапальної дії цих сполук.