Tag Archives: очищення
Виділення та характеристика препарату з колагеназною активністю зі слинних залоз Rapana venosa
В. А. Топтіков*, Є. А. Шестеренко, Ю. А. Шестеренко
Лабораторія медичної біотехнології та ензимології, відділ біомедицини,
Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України, Одеса;
*e-mail: v.a.toptikov@gmail.com
Отримано: 02 липня 2025; Виправлено: 28 серпня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Колагенази знайшли практичне застосування як у медицині, так і в харчовій промисловості, однак пошук нових джерел колагеназ залишається актуальним напрямом досліджень. Rapana, хижий молюск, що переважно живиться двостулковими, багатими на сполучну тканину, привертає увагу як потенційне джерело колагенолітичних ензимів. Метою цього дослідження було виділити препарат із колагеназною активністю зі слинних залоз Rapana venosa та охарактеризувати його властивості. Екстракт слинних залоз очищували методом осадження ацетоном із подальшою обробкою сульфатом амонію. Електрофорез здійснювали за протоколом Леммлі в умовах відновлення та без нього. Протеолітичну активність визначали спектрофотометрично з використанням колагену або желатину як субстрату. Показано, що препарат складався з п’яти протеїнових фракцій і проявляв ензиматичний поліморфізм. Було досягнуто очищення у 13,8 раза колагеназної активності, при цьому щонайменше 22% загальних протеїнів виявляли колагенолітичну активність, тоді як 88% – желатинолітичну. Оптимум активності препарату знаходився в кислому (pH 4,5) та лужному (pH ~ 9,5) діапазонах, а температурний оптимум становив 46°C. За кімнатної температури близько 90% активності зберігалося протягом 8 год. Інгібітори серинових протеаз не впливали на активність ензиму, тоді як хелатори іонів металів повністю її пригнічували. Відновлювальні агенти, що активують SH-групи, підвищували активність ензиму, тоді як регенерація дисульфідних зв’язків або модифікація SH-груп знижували її. Отримані дані свідчать, що колагеназно-активний ензимний препарат зі слинних залоз Rapana venosa переважно складається з металопротеїназ і цистеїнових протеаз та характеризується високою стабільністю.
Очищення і фізико-хімічні властивості пептидази Bacillus thuringiensis ІМВ В-7324 з еластазною і фібринолітичною активністю
О. В. Мацелюх, Н. А. Нідялкова, Л. Д. Варбанець
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: oivanko@yahoo.com
Розроблено схему виділення і очищення пептидази Вacillus thuringiensis ІМВ В-7324, яка включає осадження сульфатом амонію та хроматографію на нейтральних і заряджених TSK-гелях. Встановлено, що ензим виявляє специфічність щодо еластину і фібрину. Молекулярна маса його – 26 кДа. Показано, що ензим є сериновою лужною пептидазою, оптимуми рН гідролізу еластину і фібрину становлять 9,0 і 10,0 відповідно. Температурний оптимум гідролізу еластину – при 40 °С, а фібрину – 50 °С. Показано високу стабільність очищеного препарату в діапазонах рН і температур. Встановлено стабілізуючий вплив на активність пептидази катіонів цинку в концентрації 1 мМ і інгібуючий вплив майже всіх досліджених катіонів двовалентних металів. Досліджувані аніони на активність ензиму практично не впливають, за винятком хлоридів і ацетатів, які знижують її в середньому на 20%, і фосфат-аніонів, що на 15–30% підвищують його активність.
Новий манозоспецифічний лектин із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.): очищення та властивості
В. О. Антонюк1,2, Л. В. Панчак1,2, М. О. Старикович1, Р. С. Стойка1
1Інститут біології клітини НАН України, Львів;
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
e-mail: antonyuk@meduniv.lviv.ua
Із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.) афінною хроматографією на манані із дріжджів і подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl одержано і очищено новий лектин, вихід якого становить ~ 10 мг з 1 кг свіжої рослинної сировини. Лектин виявляє високу спорідненість до дріжджового манану і низьку – до α-метил-D-манопіранозиду, D-фруктози, D-туранози і 2-ацетамідо-D-галактопіранози. Він взаємодіє з манозовмісними глікопротеїнами – яєчним альбуміном, овомукоїдом і пероксидазою коріння хрону – але зі значно нижчою афінністю. За результатами електрофорезу в 20%-му ПААГ із DSNa очищений лектин містить субодиниці з Мм 12 кДа, а за даними гель-хроматографії на колонці Toyopearl HW-55 Мм лектину становить 48 кДа. Він добре аглютинує еритроцити кролика, дещо гірше – щура та мурчака і не аглютинує еритроцити людини. Лектин не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1%-го розчину ЕДТА і витримує нагрівання до 60 ºС протягом 60 хв.