Tag Archives: очистка

Очиcтка та фізико-хімічні властивості протеази Bacillus sp. L9 з фібрин(оген)олітичною активністю

О. В. Гудзенко1*, Л. Д. Варбанець1, В. О. Чернишенко2, Є. М. Стогній2

1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: alena.gudzenko81@gmail.com

Отримано: 18 вересня 2025; Виправлено: 13 жовтня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025

Раніше нами із сухої трави прибережної зони Кінбурнської коси було виділено ряд шта­мів Bacillus sp., які можуть бути перспективними для подальших досліджень як продуценти протеаз­ із фібринолітичною та фібриногенолітичною активністю. Метою роботи було виділення, очищення та вивчення властивостей фібрин(оген)ази зі штаму Bacillus sp. L9. Препарат ензиму було виділено з супернатанту культуральної рідини Bacillus sp. L9. Вихід очищеного ензиму становив 1,8%, питома фібриногенолітична та фібринолітична активності становили 483 та 383 од/мг протеїну відповідно, молекулярна маса ензиму становила близько 40 кДа, оптимум pH 8,0, термооптимум 40°C. Фібрин(оген)аза Bacillus sp. L9 є сериновою протеазою, в активному центрі якої знаходиться карбоксильна група С-кінцевої (аспарагінової або глютамінової) амінокислоти. На деякій відстані від активного центру локалізовано сульфгідрильні групи, які не беруть участь в каталізі, але відіграють важливу роль в підтриманні каталітично активної конформації протеїнової молекули. Ензим з Bacillus sp. L9 гідролізував молекули фібрину значно повільніше, ніж фібриногену, та виявляв найбільшу специфічність у гідролізі зв’язків, утворених Аα-ланцюгом фібриногену. За специфічністю дії на фібриноген, ензим був ідентифікований як α-фібриноген(оген)аза.

Одержання та вивчення властивостей поліфенолоксидази з базидіом гриба Lactarius pergamenus Fr. (Fr.)

М. В. Цивінська1,2, В. О. Антонюк3,4, Р. С. Стойка1,3

1Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
е-mail: Antonyuk @meduniv.lviv.ua;
2Науково-дослідний експертно-кримінальний центр при ГУМВС України, Львівська область;
3Інститут біології клітини НАН України, Львів;
4Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Із свіжозібраних базидіом Lactarius pergamenus Fr. (Fr.) методами іонообмінної хроматографії з використанням DEAE-toyopearl, КМ-целюлози та препаративного електрофорезу в 7,5%-му поліакриламідному гелі (ПААГ) (рН 8,6) виявлено три, з яких очищено дві ізоформи поліфенолоксидази (ПФО) (1-1 та 1-2) з виходом за протеїном відповідно 0,42 та 0,15 мг/кг базидіом. За диск-електрофорезу в 7,5%-му ПААГ при рН 8,6 ізоформи відрізняються рухливістю. Питома активність ізоформи 1-2 у 4,8 раза вища за активність ізоформи 1-1. Молекулярна маса, визначена гель-хроматографією на Toyopearl HW-55 ізоформ 1-1 і 1-2 була однаковою і становила 64 ± 2 кДа. Електрофорез у 15%-му ПААГ у присутності додецилсульфату натрію і β-меркаптоетанолу виявив одну зону з Мм 64 ± 1 кДа, що свідчить про наявність одного поліпептидного ланцюга у молекулі ензиму. Найвищу активність ензим виявляв при рН 6,0 і 10 ºС, а при 70 ºС відбувається інактивація ензиму. Активність поліфенолоксидази є найвищою в молодих грибів і знижується з їх віком, позитивно корелюючи із вмістом в них молочного соку. Орто-амінофенол виявився найефективнішим серед усіх випробуваних субстратів за визначення активності ПФО (о-, м– і п-амінофеноли, пірокатехін, тирозин, резорцин, флороглюцин) і його відносна активність становила 129% від активності пірокатехіну. Найефективнішим інгібітором активності ПФО була аскорбінова кислота, яка повністю блокувала активність у концентрації 1 мМ, тоді як у присутності такої самої концентрації сульфіту натрію та тіосечовини активність ензиму знижувалась лише на 40–45%. ПФО в базидіомах гриба L. pergamenus переважно локалізована у молочному соці гриба, де її висока активність може бути пов’язана з участю у захисті базидіом від патогенів.