Tag Archives: плазма
Високий рівень HAS2-AS1 в лейкоцитах є більш інформативним прогностичним маркером клінічного перебігу COVID-19 у пацієнтів високого ризику порівняно з гіалуроновою кислотою в плазмі крові
Є. Дубровський*, T. Древицька, В. Досенко, Д. Строй
Відділ загальної та молекулярної патофізіології,
Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ;
*e-mail: udjin1785@gmail.com
Отримано: 21 березня 2024; Виправлено: 13 травня 2024;
Затверджено: 25 липня 2024; Доступно онлайн: 04 вересня 2024
Багато наукових досліджень підтверджують зв’язок клінічного перебігу COVID-19 з рівнями гіалуронової кислоти та довгої некодуючої РНК HAS2-AS1, яка є позитивним регулятором синтази гіалуронової кислоти. Наша мета полягала в оцінці рівнів гіалуронової кислоти у плазмі і РНК HAS2-AS1 у лейкоцитах зі зразка крові, взятого під час прийому пацієнта в лікарню, а також у аналізі специфічності цих показників як біомаркерів важкості перебігу COVID-19. У дослідженні брали участь 78 пацієнтів із підтвердженим COVID-19, які отримували лікування у 2020-2021 роках у Київській міській клінічній лікарні № 4. Пацієнтів розділили на три групи за важкістю захворювання: легкий перебіг (n = 12), середній (n = 36) та важкий (n = 30). Рівень гіалуронової кислоти у плазмі визначали за допомогою ELISA-набору Hyaluronic Acid від Abcam (США). Лейкоцити ізолювали центрифугуванням крові з додаванням EDTA-K та подальшою аспірацією лейкоцитарної «хмаринки». Рівень HAS2-AS1 у лейкоцитах оцінювали методами зворотньої транскрипції та PCR у реальному часі. За отриманими даними рівень гіалуронової кислоти у плазмі в пацієнтів із середнім та важким перебігом був в 1,5 і 2,2 раза вище відповідно до групи з легким перебігом. У той же час рівень РНК HAS2-AS1 у лейкоцитах пацієнтів із середнім та важким перебігом збільшувався відповідно на 7,7 та 22,6 разів у порівнянні з пацієнтами із легким перебігом. Результати нашого дослідження свідчать, що, на відміну від рівня гіалуронової кислоти у плазмі, рівень HAS2-AS1 у лейкоцитах є більш надійним прогностичним критерієм важкого перебігу COVID-19 і дозволяє відрізняти пацієнтів із різним прогностичним клінічним перебігом ще на етапі госпіталізації.
Вплив агматину на метаболізм L-аргініну в еритроцитах крові за умов стрептозотоциніндукованого діабету в щурів
І. В. Ференц, І. В. Бродяк, М. Я. Люта, В. А. Бурда,
А. М. Федорович, Н. О. Сибірна
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
e-mail: sybirna_natalia@yahoo.com
Досліджено вплив агматину на окисний та неокисний шляхи метаболізму L-аргініну у плазмі та еритроцитах крові щурів за умов експериментального цукрового діабету. У разі введення агматину тваринам з експериментальним цукровим діабетом в еритроцитах периферичної крові пригнічується NO-синтазний шлях метаболізму L-аргініну та дещо підвищується активність аргінази. Встановлено, що агматин попереджає розвиток оксидативно-нітративного стресу у щурів в умовах цієї патології.
Розподіл 5-фторурацилу між лімфоцитами та плазмою крові
М. А. Сташкевич, Є. В. Хомутов, О. П. Шатова, Ю. В. Думанський, І. І. Зінкович
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Україна;
e-mail: matviyenko.maryna@gmail.com
Оцінювали розподіл 5-фторурацилу (5 ФУ) під час його інкубації з лімфоцитами, ресуспендованими в плазмі крові. Вміст 5-ФУ визначали методом високоефективної рідинної хроматографії у зразках, одержаних із крові 8 здорових добровольців. Доведено швидке накопичення 5-ФУ в лімфоцитах (концентрація в клітинах вже через 3 хв інкубації перевищує таку в плазмі більш ніж в 2,5 раза) і відсутність зміни концентрації препарату як у лімфоцитах, так і в плазмі крові протягом 30 хв експерименту.