Tag Archives: рак молочної залози
Цитотоксичність наночастинок декстран-ко-полакриламід/оксид цинку проти доксорубіцинрезистентних клітин раку молочної залози
П. А. Вірич1, В. А. Чумаченко2, П. А. Вірич2,
В. О. Павленко2, Н. В. Куцевол2
1Лабораторія механізмів медикаментозної резистентності, Інститут експериментальної патології,
онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ;
2Хімічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна;
e-mail: anabenasp@gmail.com
Отримано: 24 серпня 2023; Виправлено: 08 жовтня 2023;
Затверджено: 01 грудня 2023; Доступно онлайн: 18 грудня 2023
Токсичність хіміопрепаратів і стійкість клітин до їх дії є головними перешкодами в протипухлинній терапії. Нанотехнології пропонують альтернативу традиційним методам протипухлинної терапії та дозволяють подолати стійкість до ліків. Дослідження проводили на резистентних до доксорубіцину клітинах раку молочної залози MCF-7/Dox і клоні A31 BALB/3T3 як моделі нормальних фібробластів із використанням наночастинок декстран-ко-поліакриламід/оксид цинку (D-PAA/ZnO). Проведено цитоморфологічний аналіз та імуноцитохімічне дослідження експресії Ki-67, p53, Bcl-2, Bax, E-кадгерину, N-кадгерину, СD44. Продемонстрована цитотоксичність наночастинок D-PAA/ZnO (EC50 = 2,2 мМ) проти ракових клітин MCF-7/Dox, але не проти нормальних фібробластів. Виявлено підвищену експресію проапоптичних протеїнів, Е-кадгерину, CD44 і знижену експресію асоційованого з проліферацією маркера Ki-67 у ракових клітинах, оброблених D-PAA/ZnO. Цитотоксичність наночастинок D-PAA/ZnO проти ракових клітин MCF-7/Dox потенційно може бути використана для розробки нових підходів до лікування раку.
Калікс[4]аренхалконамід C-1011 має диференційний вплив на життєздатність клітин аденокарциноми молочної залози миші 4T1 з різними рівнями експресії адаптерного протеїну Ruk/CIN85
Л. Г. Бабіч1*, С. Г. Шликов1, О. А. Єсипенко2, А. О. Бавельська-Сьомак1,
А. Г. Загоруйко1, І. Р. Горак1, Л. Б. Дробот1, С. О. Костерін1
1Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ;
2Інститут органічної хімії НАН України, Київ;
*e-mail: babich@biochem.kiev.ua
Отримано: 07 лютого 2021; Затверджено: 01 липня 2022
Згідно з нашими попередніми даними, калікс[4]аренхалконаміди модулюють обмін іонів Ca в мітохондріях міометрія та рівень поляризації внутрішньої мембрани, що потенційно може впливати на життєздатність клітин. Щоб перевірити цю гіпотезу, ми дослідили вплив калікс[4]арену з 4 халконамідними групами на поляризацію мембрани мітохондрій і життєздатність клітин аденокарциноми молочної залози миші 4T1, сурогатної моделі тричі негативного раку молочної залози людини, а також на його високозлоякісну сублінію з надекспресією адаптерного протеїну Ruk/CIN85. Мембранний потенціал мітохондрій вимірювали методом проточної цитометрії, а життєздатність клітин оцінювали за допомогою прямого підрахунку з трипановим синім. Показано, що мітохондрійні мембрани контрольних (Mock) клітин мали вищий рівень поляризації (67,80 ± 8,82 в.о., n = 5) порівняно з клітинами 4T1 із надекспресією Ruk/CIN85 (клітини RukUp) (25,42 ± 2,58 в.о., n = 4). Після інкубації клітин із 1 мкМ калікс[4]ареном C-1011 CCCP-чутливий компонент поляризації мітохондрійних мембран зменшився (майже на 50%) у клітинах 4T1 Mock і не змінився у клітинах RukUp порівняно з контролем. Продемонстровано, що 1 мкМ калікс[4]арен C-1011 пригнічував виживаність клітин 4T1 Mock на 45%, але не впливав суттєво на клітини RukUp. Висловлюється припущення, що калікс[4]аренхалконамід С-1011 знижує життєздатність клітин аденокарциноми молочної залози миші 4T1, принаймні, за рахунок впливу на поляризацію мітохондрійних мембран. Отримані дані свідчать про перспективи подальших досліджень калікс[4]аренхалконаміду як потенційного протипухлинного препарату.
Інгібітор залежної від рецептора інтерлейкіну-1 кінази впливає на експресію IL-1β, IL-6, INF-γ та TNF-α в клітинах раку грудної залози
M. Rezaei1, B. Shahouzehi2,4, S. Rahemi3,1, H. Fallah1*, M. Salarkarimi1
1Department of Clinical Biochemistry, Afzalipour School of Medicine, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
2Cardiovascular Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
3Physiology Кesearch Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
4Student Research Committee, School of Medicine, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
*e-mail: hf59ma@gmail.com
Отримано: 28 липня 2020; Затверджено: 07 липня 2021
Недавні дослідження показали, що запалення, опосередковане через дію інтерлейкін-1-рецепторзалежної кінази (ІRАK), пов’язане з резистентністю ракових клітин до лікарських засобів. Метою роботи було оцінити експресію прозапальних цитокінів як потенційного механізму, що бере участь у розвитку стійкості ракових клітин до хіміотерапевтичних ліків. Клітини раку грудної залози BT549, BT20 та MB468 культивували в середовищі DMEM та інкубували з інгібітором IRAK1/4 окремо, або у поєднанні з хіміотерапевтичними препаратами: метотрексатом або топотеканом. Виявлено, що інгібітор IRAK1/4 найбільшою мірою пригнічує експресію IL-1β у клітинах BT549 та має найменший вплив на експресію IL-6 у клітинах MB468. Вперше показано, що одночасне застосування інгібітора IRAK1/4 із топотеканом або метотрексатом знижувало експресію IL-1β, IFN γ, TNF-α та IL-6 у клітинних лініях BT-20, BT-549, MB-468 порівняно з контролем. Зроблено припущення щодо можливого поєднання специфічних інгібіторів IRAK та традиційних хіміотерапевтичних препаратів у лікуванні раку для підвищення чутливості до ліків та зменшення ризику рецидиву пухлини.
Адаптерний протеїн Ruk/CIN85 модулює резистентність клітин аденокарциноми молочної залози миші лінії 4Т1 до доксорубіцину
І. Р. Горак, Д. С. Геращенко, Л. Б. Дробот
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: iryna.horak@gmail.com
Набуття пухлинними клітинами хіміорезистентності відбувається завдяки активації мембранних ABC-транспортерів, ензимів деградації ксенобіотиків, затримці клітинного циклу та активації специфічних сигнальних шляхів, таких як Akt/mTOR, MAPK, NF-κB. Адаптерні протеїни відіграють важливу роль у збиранні надмолекулярних сигнальних комплексів, підтриманні та спрямуванні внутрішньоклітинного сигналювання. Один з таких протеїнів, Ruk/CIN85, залучений до процесів злоякісної трансформації та метастазування. В цій роботі досліджено вплив адаптерного протеїну Ruk/CIN85 на трансформувальний потенціал та резистентність до доксорубіцину клітин аденокарциноми молочної залози миші лінії 4Т1. Продемонстровано, що Ruk/CIN85 модулює резистентність клітин 4Т1 до доксорубіцину в концентрації 0,1–10,0 µМ. Також виявлено позитивний зв’язок між вмістом Ruk/CIN85 у клітинах лінії 4Т1 та здатністю до формування колоній у напіврідкому агарі, в тому числі в присутності 0,01–0,1 µМ доксорубіцину.
Біологічні ефекти гормонів щитоподібної залози
Т. С. Саатов, А. А. Абдувалієв
Інститут біоорганічної хімії Академії наук Республіки Узбекистан, Ташкент;
e-mail: t.saatov@yandex.ru
У статті наведено результати дослідження багатофункціональної дії тиреоїдних гормонів у відношенні до нормальних і злоякісно трансформованих тканин і клітин. Описано «швидкі» і «повільні» ефекти дії гормонів, в які включено калоригенні ефекти і ефекти завдяки системі аденилатциклаза – сАМР.
Установлено, що тироксин (Т4) спроможний інгібувати проліферацію та індукувати апоптоз клітин, які мають на своїй мембрані рецептори до Т4 і які можуть змінювати перебіг метаболічних процесів під його дією. Спектр Т4-мішеней є досить широким, і у сферу його управління входять не тільки клітини гормонопродукуючих органів, наприклад, молочної залози та товстої кишки, але й інші типи клітин, зокрема меланіновміщуючі, а Т4-ефекти призводять до перебудови в репрезентуванні регуляторних протеїнів на поверхні мембрани клітин, що, насамкінець, може активувати процес апоптотичної загибелі клітин.
Одержані нами результати допомагають визначити альтернативні шляхи гормональної регуляції проліферації й апоптозу клітин гормонозалежних пухлин, і, зокрема, раку молочної залози, за неможливості регулювати ці процеси традиційними методами. Це допомагає зрозуміти механізми активації сигнальної системи клітин раку молочної залози гормонами за наявності змін в експресуванні рецепторів на поверхні клітин. Це, в свою чергу, дозволить розробити нову стратегію замісної терапії гормонозалежних пухлин за низької ефективності консервативного лікування.