Tag Archives: С-реактивний протеїн
Оцінка зв’язку між показниками тестів функціонування органів та тяжкістю перебігу COVID-19
A. K. Yadav1, M. K. Mishra2*, S. Prasad3, S. Singh4
1Department of Biochemistry, Heritage Institute of Medical Science, Varanasi, U.P., India;
2Department of Biochemistry, GMERS Medical College & Hospital, Vadnagar, Gujarat, India;
3Department of Biochemistry, K. J. Somaiya Medical College & Research Centre, Mumbai, India;
4Department of Microbiology, Integral Institute of Medical Science and Research, Lucknow, U.P., India;
*e-mail: mritunjaymishra007@gmail.com
Отримано: 25 липня 2023; Виправлено: 12 жовтня 2023;
Затверджено: 27 жовтня 2023; Доступно онлайн: 06 листопада 2023
Дані останніх публікацій свідчать про взаємозв’язок COVID-19 із поліорганною недостатністю, що вказує на необхідність досліджень залежності між показниками тестування функцій органів та перебігом захворювання. Метою цієї роботи було визначити ступінь відхилень параметрів тестів функціонування органів та їхню кореляцію з тяжкістю перебігу COVID-19. Проведено поперечне дослідження серед пацієнтів із COVID-19, госпіталізованих до лікарні Санака (Індія) з серпня по вересень 2020 року. Загалом, 100 пацієнтів із підтвердженим за допомогою qRT-PCR діагнозом COVID-19 було розподілено на групи з легким та важким перебігом захворювання. Зразки венозної крові для тестів отримано з бази даних лабораторії лікарні Санака. Біохімічні тести проводили за допомогою клінічного автоматизованого аналізатора ERBA, кардіологічні маркери оцінювали за допомогою ензимзв’язаного флуоресцентного аналізу. Для статистичної обробки даних використовували кореляційний аналіз Пірсона. Активність аспартатамінотрансферази/аланінамінотрансферази та лужної фосфатази, рівень креатиніну, сечовини та тропоніну були вищими у пацієнтів із підтвердженим COVID-19. Значно вищі рівні тропоніну, D-димеру та С-реактивного протеїну виявлені у пацієнтів із тяжкою формою COVID-19. У цій групі пацієнтів спостерігали виражену позитивну кореляціюя між підвищеними рівнями D-димеру і феритину та рівнем С-реактивного протеїну. Зроблено висновок, що позитивний зв’язок між рівнями D-димеру, феритину та рівнем С-реактивного протеїну у пацієнтів можна розглядати як стабільний показник тяжкості перебігу COVID-19.
Потенційні циркулюючі біомаркери вразливості атеросклеротичної бляшки у пацієнтів у ранньому періоді відновлення після атеротромботичного інсульту
О. Я. Михалойко, І. Я. Михалойко
Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна;
e-mail: myhalojko@i.ua
Отримано: 30 листопада 2022; Виправлено: 02 лютогоя 2023;
Затверджено: 13 квітня 2023; Доступно онлайн: 27 квітня 2023
Незважаючи на інформативність УЗД атеросклеротичного ураження судин, прогнозування вразливості бляшок залишається складним. Біомаркери, що циркулють у крові можуть надати додаткові критерії, які дозволять краще визначати ризик повторного інсульту. Метою нашого дослідження було оцінити рівень С-реактивного протеїну (CRP), ліпопротеїнів низької щільності (LDL) та ліпопротеїн-асоційованої фосфоліпази А2 (Lp-PLA2) у крові пацієнтів раннього відновного періоду атеротромботичного інсульту, в залежності від щільності атеросклеротичної бляшки за даними дуплексного сканування судин головного мозку. Проведено клініко-лабораторне дослідження 69 чолоків та 61 жінки віком (60,42 ± 7,40) років у ранньому відновному періоді атеротромботичного інсульту. Залежно від структури атеросклеротичної бляшки обстежених було розподілено на дві групи зі стабільним (n = 80) і нестабільним (n = 50) атеросклеротичними бляшками. Ліпідний спектр крові досліджували на біохімічному аналізаторі Screen master, рівень CRP визначали діагностичним набором, Lp-PLA2 – методом ELISA. У пацієнтів із нестабільною атеросклеротичною бляшкою в ранньому відновному періоді атеротромботичного інсульту спостерігали достовірно вищі рівні LDL, CRP та Lp-PLA2 порівняно з пацієнтами зі стабільною атеросклеротичною бляшкою. Підвищення рівня LDL, CRP і Lp-PLA2 у хворих на церебральний атеросклероз можна розглядати як показник вразливості атеросклеротичних бляшок, схильних до розриву, і як прогностичний маркер повторних гострих ішемічних подій.
Профілювання метаболічних біомаркерів у сироватці крові пацієнтів із раком простати
F. Ali1, S. Akram1, S. Niaz1,2, N. Wajid1
1Institute of Molecular Biology and Biotechnology (IMBB) & Centre for Research In Molecular Medicine (CRIMM), The University of Lahore, Raiwind Road Lahore, Pakistan;
2Social Security Hospital Multan Chungi, Multan Road, Lahore;
e-mail: Fatima.ali@imbb.uol.edu.pk; fatemei.ali@gmail.com
Отримано: 26 липня 2019; Затверджено: 29 листопада 2019
Рак простати (РП) є однією з основних причин смерті чоловіків у всьому світі. Є декілька факторів ініціації і розвитку РП. Метою цього дослідження було оцінити різні метаболічні показники в сироватці крові пацієнтів з РП. У дослідженні брали участь чоловіки у віці 50 років і старше з нещодавно діагностованим РП (цифрове ректальне дослідження і підвищений рівень простато-специфічного антигену (PSA) в сироватці крові). Рівень глюкози і сироваткових електролітів, активність лактатдегідрогенази, параметри ліпідного обміну і функцію печінки та нирок визначали на автоматизованому аналізаторі з використанням стандартних наборів реагентів. Окислювальний стрес оцінювали шляхом вимірювання MDA, CAT, GSH і SOD в сироватці крові. С-реактивний протеїн (CRP), інсуліноподібний фактор росту (IGF-1) і судинний ендотеліальний фактор росту (VEGF) виявляли методом імуноаналізу. Показано, що рівні глюкози і HDL в сироватці крові були нижче, в той час як рівень загального холестеролу, LDL і тригліцеролів були значно вище в групі з РП, ніж у контрольній групі. Пацієнти з РП мали підвищений рівень функціональних маркерів печінки і нирок. Порівняння маркерів окисного стресу в пацієнтів з РП і контрольної групи виявило значну відмінність у показниках. Було виявлено, що рівні CRP, IGF-1 і VEGF у сироватці крові були значно вище в групі з РП порівняно з контрольною групою (P < 0,05). Низький рівень глюкози і дисліпідемія в пацієнтів з РП вказували на метаболічні зміни. Було продемонстровано важливість деяких параметрів (вільний PSA, дисліпідемія, VEGF, IGF-1, CRP і маркери окислювального стресу) для ранньої діагностики РП.
Взаємозв’язок між базовою концентрацією С-реактивного протеїну в крові, рівнями сироваткових антиендотоксинових антитіл і ендотоксинзв’язувальним потенціалом моноцитів і гранулоцитів у здорових людей
А. І. Гордієнко
ДУ «Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського», Сімферополь, Україна;
e-mail: uu4jey@csmu.strace.net
Методом кластерного аналізу вивчено асоціативні зв’язки між базовою концентрацією С-реактивного протеїну, рівнями антиендотоксинових антитіл різних класів і ендотоксинзв’язувальним потенціалом моноцитів і гранулоцитів периферичної крові у здорових людей. Встановлено, що в людей з підвищеною базовою концентрацією С-реактивного протеїну в крові вірогідно знижено вміст сироваткових антиендотоксинових антитіл різних класів і знижено рівень ендотоксинзв’язувального потенціалу моноцитів і гранулоцитів. Отже, неспроможність гуморальних і клітинноопосередкованих механізмів детоксикації і кліренсу ендотоксину може бути однією з можливих причин розвитку низькоінтенсивного запалення і підвищення рівня С-реактивного протеїну в крові.
Рівні сироваткових антитіл до ліпополісахаридів ентеробактерій та їх взаємозв’язок із концентрацією С-реактивного протеїну в крові хворих на цукровий діабет
А. I. Гордієнко
Кримський державний медичний університет ім. С. I. Георгієвського, Сімферополь;
e-mail: uu4jey@csmu.strace.net
Проведено лабораторне обстеження хворих на цукровий діабет 1-го (ЦД-1) і 2-го (ЦД-2) типу. У всіх хворих методом твердофазного імуноензимного аналізу визначали концентрацію С-реактивного протеїну (СРП) в крові і рівні сироваткових антитіл до ліпополісахаридів ентеробактерій різних класів (анти-ЛПС-АТ). За допомогою кластерного аналізу встановлено, що у 40,8% хворих на ЦД-1 підвищена концентрація СРП в крові асоційована з істотним зниженням рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A, M і G. У 56,7% хворих на ЦД-2 з підвищеною концентрацією СРП в крові рівні сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A і M вірогідно не відрізнялися від норми, а рівні анти-ЛПС-IgG були вірогідно вищі. Разом з тим, активізація запалення з подальшим зростанням вмісту СРП в крові у хворих на ЦД-2 супроводжується значним збільшенням рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A і G, а також тенденцією до зниження рівнів анти-ЛПС-IgM. Одержані результати свідчать про наявність взаємозв’язків між низькоінтенсивним запаленням й імунною відповіддю на ЛПС ентеробактерій за цукрового діабету 1- і 2-го типу.