Tag Archives: саліцилова кислота
Вплив саліцилової і янтарної кислот на утворення активних форм кисню в колеоптилях пшениці
Ю. Є. Колупаєв, Т. О. Ястреб, М. В. Швиденко, Ю. В. Карпець
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Україна;
e-mail: plant_biology@mail.ru
Проведено порівняльне дослідження впливу екзогенних кислот – саліцилової (СК) та янтарної (ЯК) на генерацію активних форм кисню ізольованими колеоптилями пшениці (Triticum aestivum L.). Показано, що ці кислоти посилюють утворення супероксидного аніон-радикала (O2•–), котре частково пригнічується обробкою колеоптилів як інгібітором пероксидази (саліцилгідроксамовою кислотою), так і інгібіторами NADPH-оксидази (імідазолом і α-нафтолом). Під впливом СК і ЯК у колеоптилях відбувається підвищення вмісту пероксиду водню, активності пероксидази і супероксиддисмутази (СОД), при цьому активність каталази істотно не змінюється. Обробка колеоптилів СК і ЯК підвищує їхню стійкість до абіотичного стресу (потенційно летальне нагрівання при 43 ± 0,1 °С, 10 хв). Зроблено висновок, що посилення утворення O2•– в колеоптилях пшениці під впливом СК і ЯК, імовірно, пов’язане із підвищенням активності апопластної пероксидази і NADPH-оксидази, а збільшення вмісту H2O2 – зі зростанням активності СОД. Ці ензимні системи задіяні в індукуванні захисних реакцій рослинних клітин на гіпертермію.
Очистка та властивості ліпоксигенази із проростків пшениці, інфікованих Fusarium graminearum та оброблених саліциловою кислотою
О. О. Молодченкова1, В. Г. Адамовська1, Л. Й. Цисельська1,
Л. Я. Безкровна1, Т. В. Картузова1, В. Б. Яблонська2
1Селекційно-генетичний інститут–Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Україна;
e-mail: olgamolod@ukr.net;
2Одеський національний медичний університет, Україна;
e-mail: 93vi_63@mail.ru
Ліпоксигеназа виділена із проростків пшениці, вирощених у нормальних умовах, інфікованих збудниками фузаріоза та оброблених саліциловою кислотою. Виділений ензим був очищений з використанням методів висолювання 60%-им сульфатом амонію, діалізу, гель-фільтрації та іонообмінної хроматографії. Питома активність виділеної ліпоксигенази – 8,0–12,5 ΔЕ234/мг протеїну, ступінь очистки – 11,6–15,3 раза, вихід ензиму – 18,3–27,9%. Молекулярна маса ліпоксигенази – 90 кДа, амінокислотний склад відрізнявся підвищеним вмістом глутамінової кислоти, проліну, валіну, ізолейцину, лейцину та низьким вмістом гістидину, тирозину, фенілаланіну, треоніну, триптофану, цистеїну. Під час дослідження субстратної залежності активності ліпоксигенази в реакції переокислення лінолевої, ліноленової та арахідонової кислот встановлено ефект інтенсивнішого окислення арахідонової кислоти при концентрації субстрату 4,5 мМ (рН 7,2), лінолевої кислоти при концентрації субстрату 4,5 мМ (рН 7,2) та ліноленової кислоти при концентрації субстрату 9,0 мМ (рН 8,0). Показана зміна активності ліпоксигенази, виділеної із проростків генотипів пшениці, які відрізняються за стійкістю до фузаріозу, залежно від стійкості генотипу до патогену та середовища пророщування. Одним із проявів захисної дії саліцилової кислоти є її здатність індукувати зміну активності ліпоксигенази.