О. О. Молодченкова¹, В. Г. Адамовська¹, Л. Й. Цисельська¹,
Л. Я. Безкровна¹, Т. В. Картузова¹, В. Б. Яблонська²

¹Селекційно-генетичний інститут–Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Україна;
e-mail: olgamolod@ukr.net;
²Одеський  національний  медичний університет, Україна;
e-mail: 93vi_63@mail.ru

Ліпоксигеназа виділена із проростків пшениці, вирощених у нормальних умовах, інфікованих збудниками фузаріоза та оброблених саліциловою кислотою. Виділений ензим був очищений з використанням методів висолювання 60%-им сульфатом амонію, діалізу, гель-фільтрації та іонообмінної хроматографії. Питома активність виділеної ліпоксигенази – 8,0–12,5 ΔЕ₂₃₄/мг протеїну, ступінь очистки – 11,6–15,3 раза, вихід ензиму – 18,3–27,9%. Молекулярна маса ліпоксигенази – 90 кДа, амінокислотний склад відрізнявся підвищеним вмістом глутамінової кислоти, проліну, валіну, ізолейцину, лейцину та низьким вмістом гістидину, тирозину, фенілаланіну, треоніну, триптофану, цистеїну. Під час дослідження субстратної залежності активності ліпоксигенази в реакції переокислення лінолевої, ліноленової та арахідонової кислот встановлено ефект інтенсивнішого окислення арахідонової кислоти при концентрації субстрату 4,5 мМ (рН 7,2), лінолевої кислоти при концентрації субстрату 4,5 мМ (рН 7,2) та ліноленової кислоти при концентрації субстрату 9,0 мМ (рН 8,0). Показана зміна активності  ліпоксигенази, виділеної із проростків генотипів пшениці, які відрізняються за стійкістю до фузаріозу,  залежно від стійкості  генотипу до патогену та середовища пророщування. Одним із проявів захисної дії саліцилової кислоти є її здатність індукувати зміну активності ліпоксигенази.

Ключові слова: Triticum aestivum L., ліпоксигеназа, саліцилова кислота, фузаріоз