Tag Archives: семікарбазид

Участь Cu-вмісних амінооксидаз у розвитку патології легені за умов овальбумін-індукованої бронхіальної астми у мурчаків

О. О. Гудкова1*, С. П. Луговський2, Л. Б. Дробот1, Н. В. Латишко1

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, Київ;
*e-mail: ogudkova@biochem.kiev.ua

Отримано: 03 серпня 2022; Виправлено: 15 вересня 2022;
Затверджено: 29 вересня 2022; Доступно онлайн: 06 жовтня 2022

Атопічна бронхіальна астма, що розвивається як імунна відповідь організму на дію алергену, супроводжується хронічним запаленням та фіброзом легеневої тканини, процесом відомим як ремоделювання дихальних шляхів. Для підтвердження залучення у даний патологічний процес родини Cu-вмісних амінооксидаз, семікарбазидчутливої амінооксидази (SSAO), диамінооксидази (DAO) та лізилоксидази (LOX), ми використали їх необоротний інгібітор семікарбазид та модель овальбумін-індукованої бронхіальної астми у мурчаків. По завершенні 16 тижнів після ініціювання захворювання спостерігалося достовірне підвищення активності прозапальних SSAO та DAO у плазмі тварин із бронхіальною астмою (у 1,6 та 2 рази відповідно) в порівнянні з контролем. Введення семікарбазиду астматичним тваринам із питвом або інгаляційно достовірно знижувало ці показники порівняно з групою тварин, що не отримували лікування. Крім того, спостерігалось значне підвищення вмісту прозапального цитокіну IL-13 та рівня активності LOX у легеневій тканині астматичних тварин, що свідчило про розвиток запалення дихальних шляхів та легеневого фіброзу. Вживання семікарбазиду мурчаками-астматиками призводило до нормалізації активності LOX. Гістологічні дослідження підтвердили, що семікарбазид послаблював морфопатологічні зміни в легеневій тканині астматичних тварин. Таким чином, отримані дані свідчать про безпосередню участь досліджуваних ензимів у прогресуванні патологічних процесів за умов атопічноїй бронхіальної астми, а також про можливість використання семікарбазиду як потенційного лікарського засобу у комплексній протиастматичній терапії.

Семікарбазид зменшує ознаки індукованого блеоміцином фіброзу легені у щурів

О. О. Гудкова*, І. П. Крисюк, Т. О. Кішко,
Н. М. Попова, Л. Б. Дробот, Н. В. Латишко

Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: ogudkova@biochem.kiev.ua

Отримано: 16 липня 2021; Затверджнено: 22 вересня 2021

Характерними ознаками фіброзу легені (ФЛ) вважають накопичення компонентів позаклітинного матриксу (ПКМ), окислювальний стрес та запалення. Крім того, ФЛ супроводжується гіперактивацією аміноксидаз (АО), які суттєво впливають на прогресування цього захворювання. Метою дослідження було з’ясувати вплив семікарбазиду (SC), інгібітора мідьвмісних АО (лізилоксидази (LOX), семікарбазидчутливої амінооксидази (SSAO), діамінооксидази (DAO)), на індукований блеоміцином (BLM) ФЛ у щурів. Вісімнадцять щурів-самців лінії Wistar було розділено на чотири групи: Контроль (інтактні тварини); група BLM – тварини, яким вводили BLM (5 мг/кг) внутрішньотрахеально одноразово; група BLM+SC отримувала 0,005% розчин SC (приблизно 50 мкг на тварину на добу) протягом трьох тижнів одразу після введення BLM; група Контроль+SC споживала одночасно з групою BLM+SC той самий розчин. У тканинах тварин визначали такі показники: вміст зшитого колагену в бронхах та вільних радикалів у легені, активність LOX, SSAO, DAO, поліамін­оксидази (PAO), Cu,Zn-супероксиддисмутази (SOD1), каталази (CAT) та глутатіонпероксидази (GPx) в легені та крові. Введення BLM щурам спричинювало у них розвиток ФЛ, що було підтверджено гістологічно та морфометрично. Розвиток ФЛ також супроводжувався підвищенням вмісту зшитого колагену в бронхах та вільних радикалів в легеневій тканині відносно контро­лю. Рівні активності LOX та SSAO, які беруть участь у посттрансляційній модифікації ПКМ та запаленні, були значно підвищені в тварин групи BLM (P < 0,05). Активності DAO та PAO, які контролюють обмін поліамінів, також істотно зростали. З усіх досліджених антиоксидантних ензимів у тканинах тварин із ФЛ зазнавала збільшення порівняно з контролем лише активність GPx. Всі описані вище зміни були відсутні в групі BLM+SC. Вживання тваринами SC сприяло тому, що гістологічні та морфометричні показники легеневої тканини, вміст зшитого колагену в бронхах та вільних радикалів у легені, а також активність досліджуваних ензимів залишалися на рівні контролю. Одержані дані свідчать про те, що SC стримує розвиток індукованого BLM фіброзу легені шляхом інгібування АО.

Метод визначення ендогенного формальдегіду в організмі тварин

С. Г. Шандренко, М. М. Савчук, М. П. Дмитренко

Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: shandrenko@biochem.kiev.ua

Розроблено метод оцінки рівня ендогенного формальдегіду (ФА). Метод базується на введенні тваринам розчину димедону, який в організмі зв’язує вільний ФА у стабільний комплекс – формалдимедон, з подальшим визначенням вмісту цього комплексу у біологічних зразках флуоресцентним методом. Розроблений метод апробовано на моделях модифікованого обміну ФА щурів. Різним групам тварин перорально вводили водні розчини ФА (10 мг/кг); метиламіну – субстрату ФА-генеруючого ензиму семікарбазидчутливої аміноксидази SSAO, (250 мг/кг); семікарбазиду – інгібітора SSAO, (200 мг/кг). Кількість зв’язаного ФА у зразках тканини печінки відповідно до вищенаведених дослідних груп тварин була: 7,5 ± 1,5 мкг/кг; 5,4 ± 0,9 мкг/кг; 2,4 ± 0,7 мкг/кг; для контрольної групи – 4,2 ± 1,4 мкг/кг. Одержані результати свідчать, що запропонований метод дозволяє коректно оцінювати кількість ендогенного ФА .

Вплив семікарбазиду на пероксидацію та розвиток карциноми Льюїс у мишей

Л. М. Петрунь

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: petrun@biochem.kiev.ua

Досліджували вплив семікарбазиду на метастазування карциноми Льюїс та процеси пероксидації в мишей лінії С57В1. Встановлено, що доза семікарбазиду 1/120 LD50 у тварин із прищепленою карциномою Льюїс гальмує ріст пухлини та зменшує метастазування в легенях (P < 0,05). За впливу семікарбазиду в цій дозі в організмі мишей значно гальмуються процеси утворення вільних радикалів та активних форм кисню на тлі зменшення рівня альдегідів, що пов’язано з їхньою властивістю реагувати із семікарбазидом.