Tag Archives: серцево-судинні захворювання
Протеїни плазміноген/плазмінової системи: різноманіття функцій в нормі та за патологічних станів
А. О. Тихомиров*, О. І. Юсова, Л. Г. Капустяненко, І. І. Паталах,
Т. А. Яценко, В. Л. Білоус, Т. В. Гриненко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, відділ хімії та біохімії ферментів, Київ;
*e-mail: artem_tykhomyrov@ukr.net
Отримано: 20 квітня 2025; Виправлено: 02 червня 2025;
Затверджено: 30 жовтня 2025; Доступно онлайн: 02 грудня 2025
Плазміноген/плазмінова (Pg/Pm) система є ключовою ланкою різних біологічних процесів, таких як фібриноліз, ангіогенез, запалення, загоєння ран та пухлинний ріст. У представленому огляді узагальнено відомості про багатоаспектні функції протеїнів цієї системи за норми та патологічних станів, акцентовано увагу на історичних досягненнях, новітніх здобутках та внеску відділу хімії та біохімії ферментів у розуміння молекулярних механізмів їх функціонування. Нами досліджено механізми регулювання фібринолізу в контексті складних міжпротеїнових взаємодій за участі компонентів системи Pg/Pm, що поглиблює знання їх ключової ролі в підтриманні гемостатичного балансу. Реципрокні взаємодії між протеїнами системи Pg/Pm та тромбоцитами відіграють важливу роль у регулюванні тромбоутворення і фібринолізу, а також роблять внесок до розвитку запалення та ремоделювання судин. За онкологічних процесів протеїни системи Pg/Pm відіграють ключову роль у стимулюванні росту пухлин та метастазування, сприяючи ремоделюванню позаклітинного матриксу, ангіогенезу та виживанню ракових клітин. Проте, ангіостатини – протеолітичні фрагменти Pg/Pm – відомі як поліфункціональні поліпептиди, що пригнічують міграцію клітин, інгібують ангіогенез, запальні процеси, пухлинний ріст і метастазування. Залучення Pg/Pm у репаративні процеси, зокрема, загоєння ран, підкреслює їх значний терапевтичний потенціал у галузі регенеративної медицини. Крім того, досліджувані протеїни відіграють важливу роль у забезпеченні нормального функціонування ока, а порушення регуляції їх роботи може призводити до розвитку низки офтальмологічних захворювань. Отже, подальше дослідження функціонування протеїнів цієї універсальної системи має вирішальне значення для їх використання як діагностичних і прогностичних біомаркерів серцево-судинних захворювань, запальних процесів, злоякісних новоутворень, аутоімунних станів та різних ускладнень цукрового діабету й відкриває нові перспективи для раннього виявлення хвороб, розробки інноваційних терапевтичних стратегій і розвитку персоналізованої медицини.
Серцево-судинні захворювання у хворих на цукровий діабет 2-го типу: гомоцистеїн як маркер запалення
Ashok Sahu1, Trapti Gupta2, Arvind Kavishwar3, R. K. Singh4
1MGM Medical College Indore, Jabalpur, India;
e-mail: asahu888@gmail.com; asahu888@yahoo.co.in;
2NSCB Medical College, Jabalpur, India;
3Regional Malaria Research Centre of Tribal (ICMR), Jabalpur, India;
4Chirayu Hospital, Bhopal, India
Вважається, що запалення відіграють певну роль у патогенезі серцево-судинних захворювань; вимірювання маркерів запалення дозволяє покращити оцінку ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Гіпергомоцистеїнемія корелює з виникненням тромбів, інфарктів й інсультів, хоча неясно, чи є гіпергомоцистеїнемія незалежним чинником ризику для цих умов. У роботі досліджували роль гомоцистеїну у хворих на діабет із ССЗ в Індії, штат Мадх’я-Прадеш. Досліджували дві групи хворих на діабет (типу 2): група І (n = 50) – без ССЗ і група ІІ (n = 50) наявність ССЗ доведена методом ангіографії. У сироватці крові вимірювали С-реактивний протеїн (YS-CRP), фібриноген і ліпопротеїн (а). Також вимірювали вміст гомоцистеїну, глюкози в плазмі, швидкість зсідання еритроцитів та концентрацію глікозильованого гемоглобіну. Рівень екскреції альбуміну і кліренс креатиніну вимірювали в сечі для оцінки роботи нирок. Показано, що рівні гомоцистеїну та інших маркерів запалення були значно підвищені в групі II (n = 50) в порівнянні з групою I. Спостерігали кореляцію між гіпергомоцистеїнемією та маркерами запалення в пацієнтів із порушеною функцією нирок. Дійшли висновку про те, що порушення функції нирок є ключовим фактором, який впливає на рівень гомоцистеїну.