Tag Archives: SH-групи
Вільнорадикальні процеси в мітохондріях печінки щурів, які зазнали впливу діетилфталату
О. В. Кеца*, А. П. Гуслякова, М. М. Марченко
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна;
*e-mail: o.ketsa@chnu.edu.ua
Отримано: 11 жовтня 2023; Виправлено: 28 листопада 2023;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024
На сьогоднішній день залишаються не зрозумілими механізми впливу ксенобіотика діетилфталату (ДЕФ) на вільнорадикальні процеси в клітинах печінки, в яких він не тільки метаболізується, але й може проявляти прооксидантну дію. Метою наших досліджень було визначення утворення активних форм кисню (АФК), інтенсивності окисної модифікації протеїнів (ОМП) та протеолітичної активності у мітохондріальній фракції печінки щурів за впливу діетилфталату. Білих безпородних щурів розділили на три групи: І – інтактні тварини (контроль), ІІ та ІІІ – щури, яким вводили ДЕФ перорально протягом трьох тижнів у дозах 2,5 і 5,4 мг/кг маси тіла, відповідно. На 14 і 21 добу після початку введення ксенобіотиків тварин евтаназували. З печінки щурів виділяли мітохондріальну фракцію та визначали рівні супероксидного та гідроксильного радикалів, карбонільних похідних протеїнів, SH-груп і основ Шиффа. Протеолітичну активність оцінювали в тесті на розщеплення гемоглобіну. Введення ДЕФ щурам у дозі 2,5 мг/кг ініціювало утворення АФК та інтенсифікацію ОМП у мітохондріях печінки лише при введенні протягом 21 дня, тоді як за введення ДЕФ в дозі 5,4 мг/кг спостерігали інтенсифікацію цих процесів вже на 14-й день з наступним посиленням на 21-й день. Встановлено, що активність протеолітичних ензимів у мітохондріальній фракції залежить від ступеня ДЕФ-індукованої ОМП, а саме підвищується за незначної інтенсифікації ОМП та знижується у разі значної інтенсифікації вільнорадикального окислення протеїнів.
Окисна модифікація протеїнів та активність антиоксидантних ензимів у мітохондріях печінки щурів за лазерного опромінення та введення ω-3 поліненасичених жирних кислот
О. В. Кеца*, М. О. Зелінська, М. М. Марченко
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна;
*e-mail: o.ketsa@chnu.edu.ua
Отримано: 12 серпня 2021; Затверджено: 21 січня 2022
Досліджено вплив лазерного опромінення щурів у поєднанні з введенням омега-3 поліненасичених жирних кислот (ω-3 ПНЖК) на окисну модифікацію протеїнів і на активність супероксиддисмутази та каталази у мітохондріальній фракції печінки. Тварин опромінювали 650 нм лазерним діодом щодня у ділянці черевної порожнини протягом 4 хв на відстані 10 см від поверхні шкіри. ω-3 ПНЖК вводили per os у добовій дозі 120 мг/кг маси тіла. Жирні кислоти у риб’ячому жирі ідентифікували методом газової хроматографії. Тварин було поділено на п’ять груп (по 12 у кожній): І – інтактні щури (контроль); II – щури, яких опромінювали щодня лазером протягом 7 або 14 днів; III – щури, які отримували ω-3 ПНЖК через дві години після опромінення; IV – щури, які отримували ω-3 ПНЖК за дві години до опромінення; V – щури, які отримували ω-3 ПНЖК упродовж 7 днів до опромінення. Мітохондріальну фракцію печінки щурів отримували диференціальним центрифугуванням. Після семиденного лазерного опромінення у щурів виявлено збільшення вмісту карбонільних та зменшення вмісту тіолових груп протеїнів у мітохондріях печінки. Зі збільшенням тривалості опромінення активність супероксиддисмутази та каталази зменшувалася, що свідчило про виснаження мітохондріальних антиоксидантних резервів. За введення ω-3 ПНЖК через дві години після лазерного опромінення антиоксидантного ефекту не спостерігали, а за введенні ω-3 ПНЖК за 2 години до опромінення було виявлено незначний антиоксидантний ефект. Введення ω-3 ПНЖК (протягом 7 днів) перед лазерним опроміненням було найефективнішим, оскільки супроводжувалось зниженням вмісту карбонільних похідних та пригніченням утворення O2•-, підвищенням вмісту SH-груп протеїнів та активності антиоксидантних ензимів.
Вплив оксиду азоту на протонний градієнт синаптичних везикул та мітохондріальний потенціал нервових терміналей мозку
А. С. Тарасенко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: tas@biochem.kiev.ua
Досліджено вплив оксиду азоту (NO) на протонний градієнт синаптичних везикул та мембранний потенціал нервових терміналей мозку щурів. Показано, що в наномолярному діапазоні концентрацій оксид азоту у вигляді S-нітрозотіолів не впливав на досліджувані параметри, однак зумовлював швидку дисипацію протонного градієнта синаптичних везикул та деполяризацію мітохондріальної мембрани в присутності SH-відновлювальної сполуки дитіотреїтолу. Обидва процеси були зворотними, і швидкість відновлення Н+-градієнтів визначалася окисно-відновним потенціалом нервових закінчень, а саме молярним співвідношенням відновник/окисник. Цей факт, а також нечутливість досліджуваних процесів до інгібітора NO-чутливої гуанілатциклази ODQ, дозволяє припустити, що в основі дії оксиду азоту на ключові функціональні параметри пресинаптичної терміналі лежить посттрансляційна модифікація тіолових залишків протеїнів мітохондрій і синаптичних везикул.
Металопротеїни в процесі формування резистентного фенотипу карциносаркоми Уокер-256 у щурів
В. Ф. Чехун, Ю. В. Лозовська, А. П. Бурлака, І. І. Ганусевич,
Ю. В. Швець, Н. Ю. Лук’янова, І. М. Тодор,
Д. В. Демаш, А. А. Павлова, Л. А. Налєскіна
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ;
e-mail: Lozovskaya.2012@mail.ru
Проведено дослідження функціонального стану металовмісних протеїнів у сироватці крові та пухлині щурів у процесі формування резистентного фенотипу злоякісно трансформованих клітин під час проведення 12 курсів хіміотерапії з доксорубіцином. Встановлено, що на всіх етапах формування резистентності до доксорубіцину, в пухлинній тканині тварин із карциносаркомою Уокер-256 відбувається істотне підвищення вмісту протеїнів – трансферину та феритину, що задіяні у транспорті та депонуванні заліза порівняно із тваринами, яким доксорубіцин не вводили. У сироватці крові цих тварин виявлено зниження рівня феритину на початковому етапі формування резистентності до доксорубіцину та істотне підвищення за сформованого резистентного фенотипу пухлини. Протилежний характер змін виявлено щодо вмісту трансферину. Крім того, у процесі розвитку резистентності до доксорубіцину в пухлинній тканині зростає рівень «вільного заліза», який вірогідно корелює з підвищенням генерації АФК та концентрацією активних форм матриксних металопротеїназ – ММП-2 та ММП-9. Поряд із цим поступово збільшується вміст непротеїнових SH-груп у пухлині. У сироватці крові на початку формування резистентності відбувається значне зростання активних форм церулоплазміну і різке їх зниження у разі повної втрати пухлиною чутливості до доксорубіцину. Отже, феномен формування резистентності карциносаркоми Уокер-256 супроводжується як дерегуляцією металовмісних протеїнів у сироватці крові та пухлинній тканині, так і зміною активності системи антиоксидантного захисту. Таким чином, внаслідок проведеного дослідження окреслено коло металовмісних протеїнів, які задіяні у формуванні резистентного фенотипу пухлин. Вони можуть слугувати мішенню для засобів корекції, що спрямовані на подолання резистентності до доксорубіцину.