Tag Archives: тестостерон
Динаміка експресії рецептора CD68 у макрофагах інтерстиційного простору сім’яників щурів за умов тривалого введення триптореліну
Є. В. Стецук1*, В. І. Шепітько1, О. Є. Акімов2,
Н. В. Борута1, М. В. Рудь1, Л. Б. Пелипенко1, О. Д. Лисаченко1,
О. В. Вільхова1, Т. А. Скотаренко1, О. В. Волошина1
1Кафедра гістології, цитології та ембріології,
Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна;
2Кафедра патофізіології, Полтавський державний
медичний університет, Полтава, Україна;
*e-mail: Stetsuk78@gmail.com
Отримано: 18 травня 2022; Виправлено: 01 червня 2023;
Затверджено: 05 червня 2023; Доступно онлайн: 20 червня 2023
Тестостерон, вироблення якого стимулюється вивільненням лютеїнізуючого гормону (ЛГ), має значну протизапальну та імуномодулюючу дію, а в його умовах дефіциту може виникнути пошкодження тканин через надмірну диференціацію макрофагів у прозапальний фенотип М1. Метою роботи було визначення поширення експресії рецептора CD68 як маркера запалення на клітини інтерстиціального простору та судин яєчка у разі блокади синтезу ЛГ триптореліном. Статевозрілих білих щурів-самців випадковим чином розподіляли на 2 групи: контрольну (10 тварин) і дослідну (25 тварин). Тваринам дослідної групи вводили розчин триптореліну ацетату (0,3 мг/кг). Імунохімічний аналіз експресії CD68+ оцінювали на лазерному конфокальному мікроскопі Olympus FV10i-LIV із використанням флуоресцентного міченого барвника. Показано, що депривація лютеїнізуючого гормону призводить до збільшення розподілу рецептора CD68 в інтерстиціальному просторі та в судинах яєчок з 30-ї по 180-у добу експерименту і це пов’язано зі збільшенням активності індуцибельної NO синтази в тканині яєчка.
Вплив N-стеароілетаноламіну на вміст ліпідів у сім’яниках та рівень тестостерону у щурів на ранніх стадіях стрептозотоциніндукованого діабету
О. В. Онопченко*, Т. М. Горідько, Г. В. Косякова,
А. Г. Бердишев, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: onop.89.av@gmail.com
Отримано: 23 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020
Порушення обміну речовин за діабету пов’язано з мультіорганними ускладненнями, включаючи дисфункцію репродуктивної системи, де ключову роль відіграє ліпідний дисбаланс сім’яників. З огляду на те, що N-стеароїлетаноламін (NSE) проявляє модулюючий ефект на ліпідний склад тканин за різних патологій, метою нашого дослідження було дослідити вплив NSE на ліпідний склад сім’яників та рівень тестостерону у плазмі крові діабетичних щурів. Діабет індукували у Sprague-Dawley щурів однією ін’єкцією стрептозотоцину (50 мг/кг). Відбирали тварин за рівнем глюкози 8-12 ммоль/л. NSE вводили щурам (50 мг/кг) протягом 10 днів через 1,5 місяці після введення стрептозотоцину. Сім’яники щурів використовували для проведення ліпідного аналізу, а саме визначення рівня фосфоліпідів та метилових ефірів жирних кислот. Також, визначали вміст тестостерону у плазмі крові. Введення NSE діабетичним щурам сприяло нормалізації загального та індивідуального вмісту фосфоліпідів, а також рівня жирних кислот як вільних, так і у складі фосфоліпідів у сім’яниках. Крім того, вміст тестостерону у плазмі крові показав тенденцію до його підвищення під дією NSE. Згідно отриманих результатів ранні стадії розвитку інсуліно-залежного діабету спричиняють значні зміни у сім’яниках щурів, які можуть призводити до зниження їх функціональної активності. Введення NSE діабетичним щурам нормалізує вміст ліпідів у сім’яниках щурів, сприяє підвищенню рівня тестостерону та відновлює структурно-функціональний стан сім’яників на ранніх стадіях стрептозотоцин-індукованого діабету у щурів.
Антистресові ефекти N-стеароїлетаноламіну за хронічного соціального стресу в щурів
Т. М. Горідько1, Г. В. Косякова1, А. Г. Бердишев1, О. Ф. Мегедь1, Є. А. Гудзь1,
О. В. Онопченко1, В. С. Асмолкова1, В. М. Лозова2, Є. В. Тукаленко2, О. В. Бондаренко2,
І. І. Тубальцева2, О. А. Коваленко2, М. Ю. Макарчук2, Н. М. Гула1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: TanGoRi@ukr.net
На моделі хронічного соціального стресу в щурів досліджено вплив N-стеароїлетаноламіну на низку біохімічних показників, що задіяні у формуванні стрес-реакції організму (кортикостерон, катехоламіни, ТБК-активні продукти, нітрит-аніон, серотонін, тестостерон). Також досліджено стан пам’яті, рівень дослідницької активності та больової чутливості у тварин. Показано, що за застосування N-стеароїлетаноламіну (14 днів, інтрагастрально, 50 мг/кг) після розвитку в щурів хронічного соціального стресу (який спричинювали щоденними протягом 14 днів агоністичними взаємодіями між тваринами) відбувалася нормалізація вмісту кортикостерону, тестостерону, адреналіну, норадреналіну, допаміну, ТБК-активних продуктів, нітрит-аніону та вірогідне зростання вмісту серотоніну. Ці зміни сприяли покращенню стану пам’яті та зростанню рівня дослідницької активності в щурів. При цьому, за дії N-стеароїлетаноламіну рівень больової чутливості в тварин не змінювався, а залишався на рівні значень у стресованих тварин.
Асоціація алельних варіантів гена рецептора андрогенів (за кількістю CAG-повторів) з андрогензалежними гормонально-метаболічними показниками організму людини
В. В. Корпачев, С. В. Мельниченко, Р. Г. Лукашова
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин
ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ;
e-mail: vitascovna@gmail.com
В огляді наведено сучасні уявлення про асоціацію різних (за кількістю CAG-повторів – цитозин-аденін-гуанін-повторів) алельних варіантів гена рецептора андрогенів (AR) зі зміною активності цього рецептора в організмі людини. Проаналізовано результати низки досліджень, в яких містяться суперечливі висновки щодо залежності функції андрогенів від кількості CAG-повторів у гені AR. Звернуто увагу на зв’язок між кількістю CAG-повторів та показниками вуглеводного і ліпідного обмінів в осіб обох статей.