Tag Archives: внутрішня мембрана мітохондрій
Жирнокислотний склад внутрішньої мембрани мітохондрій кардіоміоцитів та гепатоцитів щурів за гіпокси-гіперкапнічного впливу
С. В. Хижняк, С. В. Мідик, С. В. Сисолятін, В. М. Войціцький
Національний університет біоресурсів і природокористування України;
е-mail: khs2014@ukr.net
Досліджено вплив гіпокси-гіперкапнічного середовища за гіпотермії (штучний гіпобіоз) на жирнокислотний спектр ліпідів внутрішньої мембрани (ВМ) мітохондрій гепатоцитів та кардіоміоцитів щурів. За гіпобіозу встановлено специфічний для клітинних органел перерозподіл у вмісті жирних кислот ВМ мітохондрій, який для кардіоміоцитів призводить до зниження сумарної кількості насичених жирних кислот (НЖК) та підвищення ненасичених жирних кислот (ННЖК), а для гепатоцитів – до підвищення НЖК та зниження ННЖК. Показано зниження вмісту олеїнової кислоти, зростання вмісту арахідонової та докозагексаєнової кислот, що може обумовлюватись їх участю в регуляторних системах як за гіпобіозу, так і під час виходу із цього стану. Передбачається, що стан штучного гіпобіозу характеризується стрес-реакцією, яка призводить до оптимальної перебудови жирнокислотного складу мембранних ліпідів, направленої на підтримку функціональної активності мітохондрій гепатоцитів і кардіоміоцитів.
Функціональний і динамічний стан внутрішньої мембрани мітохондрій саркоми 37 у мишей за введення дихлорацетату натрію
С. В. Хижняк1, Л. В. Сорокіна2, Л. І. Степанова3, О. А. Капля4
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
e-mail: khs2014@ukr.net;
2Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Kиїв;
3ННЦ «Інститут біології», Київсьий національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
4Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ
Досліджено активність ензимів дихального ланцюга та структурно-динамічні властивості внутрішньої мембрани мітохондрій (ВММ) саркоми 37 (С37) у мишей за введення дихлорацетату натрію в щоденній дозі 86 мг/кг маси тіла від 2-го дня після перещеплення пухлини. Динамічний і структурний стан компонентів ВММ оцінювали за допомогою флуоресцентних зондів. З ростом С37 відбувалася інтенсифікація гліколітичного метаболізму на тлі пригніченої функціональної здатності ензимів дихального ланцюга мітохондрій. Показано конформаційні зміни протеїнових молекул і мікров’язкості ліпідної фази ВММ. Введення дихлорацетату натрію мишам із С37 зменшувало вміст лактату в пухлині та підвищувало активність піруватдегідрогенази. Це супроводжувалось подальшим зниженням функціональної активності комплексів дихального ланцюга та активності Н+-АТРази поряд із конформаційною модифікацією протеїнових молекул та змінами структурної впорядкованості ліпідної компоненти ВММ, що можливо пов’язано із інтенсифікацією утворення активних форм кисню в С37.