Tag Archives: жирнокислотний склад

Жирнокислотний склад структурних ліпідів нормальних і патологічно змінених вовняних волокон

В. В. Гавриляк, В. М. Ткачук

Інститут біології тварин НААН, Львів, Україна;
e-mail: havvita@ukr.net

Метою досліджень було з’ясувати жирнокислотний склад структурних ліпідів, виділених із нормальних і патологічно змінених вовняних волокон. Одержані результати свідчать, що незалежно від виду дефекту вовняного волокна, мають місце кількісні зміни в їхньому жирнокислотному складі.  Показано, що основною жирною кислотою ковалентно зв’язаних ліпідів, виділених із вовняних волокон, є 18-метилейкозанова кислота (18-МЕК), вміст якої становить майже 40% від їх загальної кількості, при цьому кількість її у складі вільних ліпідів у нормі не перевищує 4%.  Встановлено зниження рівня 18-МЕК у складі ковалентно зв’язаних ліпідів як за патологічного стоншення, так і у разі звалювання вовняних волокон, що пов’язано з пошкодженням поверхні кутикулярного шару. Збільшення частки 18-МЕК у складі вільних ліпідів у разі звалювання вовняних волокон може свідчити про руйнування тіоефірних зв’язків між ліпідами і протеїнами ламелярних структур кутикулярного шару.

Окислювальний стрес у лейкоцитах крові, про/антиоксидантний статус та жирнокислотний склад ліпідів підшлункової залози за експериментального гострого панкреатиту в щурів

І. Б. Привроцька1, Т. М. Кучмеровська2

1ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет
ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: irina.privrotska@yandex.uа

На експериментальній моделі гострого панкреатиту (ГП) в щурів методом протокової цитометрії виявлено, що життєздатність лейкоцитів крові не змінюється порівняно з таким показником у контрольній групі тварин. Через 1 добу після розвитку ГП продукування активних форм оксигену (АФО) в гранулоцитах збільшується в 5 разів, однак через 3 доби ГП рівень АФО зменшується. Встановлено порушення про/антиоксиданого статусу та специфічні зміни у складі жирних кислот у підшлунковій залозі. За розвитку ГП інтенсифікуються процеси ліпопероксидації та змінюється  активність ензимів антиоксидантної системи, що є свідченням розвитку запальних процесів у підшлунковій залозі, а також зростає активність фосфоліпази А2, що супроводжується значними змінами жирнокислотного складу загальних ліпідів підшлункової залози. При цьому підвищується вміст насичених жирних кислот: міристинової, пальмітинової та стеаринової, з одночасним зниженням сумарного вмісту поліненасичених жирних кислот, у першу чергу, есенціальних жирних кислот родини ω-3: ліноленової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової, докозагексаєнової. Застосування препарату БАД «Альфа+омега», який містить ω-3 поліненасичені жирні кислоти сприяло частковій нормалізації окислювального стресу в лейкоцитах та їх життєздатності, жирнокислотного складу та  прооксидантно-антиоксидантної системи підшлункової залози.

Жирнокислотний склад фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу плазми крові кролів за гострого аргінінового панкреатиту

О. О. Гопаненко, Й. Ф. Рівіс

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, Львів;
e-mail: hopanenko@gmail.com

За гострого аргінінового панкреатиту в кролів та його корекції згодовуваною їм лляною олією в їхній плазмі крові досліджували вміст і жирнокислотний склад фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу. Встановлено, що за гострого аргінінового панкреатиту через зменшення вмісту поліненасичених жирних кислот у фосфоліпідах погіршується транспортна та протизапальна функції плазми крові. При цьому в плазмі крові кролів збільшується кількість етерифікованого з насиченими та мононенасиченими жирними кислотами холестеролу. В ліпідному складі плазми крові кролів за згодовування їм лляної олії за гострого аргінінового панкреатиту нормалізується концентрація фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу та покращується їх жирнокислотний склад.