І. В. Леус¹, К. Л. Шамелашвілі¹, О. Д. Скорик¹, С. Ю. Третяк²,
О. А. Голіченко², О. В. Штеменко², Н. І. Штеменко¹

¹Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
²Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ;
e-mail: ingaleus@mail.ru

Вивчено антиоксидантну і протипухлинну активність дикарбоксилатів диренію цис– і транс-конфігурації з різними органічними лігандами на моделі пухлинного росту (карцинома Герена). Показано, що сполуки різної конфігурації виявляють подібний протипухлинний ефект, проте для цис-дикарбоксилатів диренію (ІІІ) характерні значніший антиоксидантний ефект і ступінь активації еритроцитарної супероксиддисмутази (СОД). Вперше показано залежність між структурою дикарбоксилатів диренію (ІІІ) та їхньою здатністю до активації еритроцитарної СОД у тварин із карциномою Герена. Дослідження in vitro показали, що сполуки ренію цис- і транс-конфігурації взаємодіють з еритроцитарною СОД і здійснюють подібну зміну вторинної структури протеїну. Для цис-дикарбоксилату диренію встановлено СОД-подібну активність, нехарактерну для транс-дикарбоксилату. Вивчені особливості взаємодії сполук ренію із СОД in vitro тільки частково пояснюють активацію СОД в експериментах in vivo. Зроблено спробу пояснити відмінності механізмів антиоксидантної активності цис– і транс-дикарбоксилатів диренію.

Ключові слова: модель пухлинного росту, оксидативний стрес, сполуки ренію з органічними лігандами, супероксиддисмутаза, ТБК-активні продукти, цисплатин