Tag Archives: цисплатин

Вплив селену і нано-селену на індуковану цисплатином нефротоксичність у щурів-альбіносів

M. M. A. Shafaee1, H. S. Mohamed2, S. A. Ahmed1, M. A. Kandeil3

1Chemistry Department, Faculty of Science, Beni-Suef University, Egypt;
2Research Institute of Medicinal and Aromatic Plants, Beni-Suef University, Egypt;
3Biochemistry Department, Faculty of Veterinary Medicine, Beni-Suef University, Egypt;
e-mail: husseinshaban@science.bsu.edu.eg

Отримано: 5 липня 2019; Затверджено: 18 жовтня 2019

Цисплатин широко використовується в хіміотерапії для лікування деяких форм раку, але його застосування обмежене через побічну нефротоксичну дію. Раніше було виявлено позитивний вплив селену на токсичність цисплатину у разі короткочасних введень, хоча рекомендована схема прийому цисплатину за хіміотерапії – це багаторазове введення кожні три або чотири тижні залежно від типу пухлини. Метою цього дослідження було вивчити ефект застосування селену або нано-селену на індуковану цисплатином нефротоксичність у щурів-альбіносів. Сорок щурів було розділено на чотири рівні групи. Упродовж експериментального періоду (70 днів) тваринам цих груп вводили: 1 (контроль) – фізіологічний розчин; 2 – цисплатин 6 мг/кг кожний 21-й день; 3 – цисплатин 6 мг/кг плюс в/м ін’єкція селену (у вигляді селеніту натрію) 0,1 мг/кг кожні 3 дні; 4 – цисплатин 6 мг/кг плюс в/м ін’єкція нано-селену 0,1 мг/кг кожні 3 дні. Показано, що селен або нано-селен виявляв антиоксидантний ефект за рахунок підвищення рівня антиоксидантних ензимів як у сироватці крові, так і в нирковій тканині. Разом з тим, у щурів, які отримували цисплатин протягом експериментального періоду, спостерігали також негативний вплив на функцію нирок через підвищення в сироватці крові концентрації сечовини і креатиніну та аномальні морфологічні зміни в тканині нирок.

Зміни інтенсивності оксидативного стресу крові щурів-пухлиноносіїв за введення системи реній-платина різними способами

К. Л. Шамелашвілі1, Н. І. Штеменко2, І. В. Леус3, С. О. Бабій4, О. В. Штеменко5

1ДУ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
3Університет Оклахоми, Оклахома-сіті, США;
4ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпропетровськ;
5Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ;
e-mail: shamelashvili@rambler.ru

Досліджено вплив способу введення  дихлоротетра-μ-ізобутиратодиренію(ІІІ) – І – (у водному розчині, ліпосомах, наноліпосомах, твердих наночастинках і разом з цисплатином – у системі реній-платина) на інтенсивність процесу пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) плазми крові та активність  ензимів антиоксидантного захисту еритроцитів на моделі пухлинного росту. Встановлено зменшення вмісту ТБК-активних продуктів плазми за введення І щурам-пухлиноносіям незалежно від способу та інтенсивності гальмування пухлини. Показано ефективність зниження (у чотири рази) гасіння ПОЛ сполукою І, що значно перевищує ефективність відомих антиоксидантів. Виявлено збільшення активності супероксиддисмутази та зменшення активності каталази еритроцитів за введення І різними способами у порівнянні з контролем. В експериментах in vitro з нативною супероксиддисмутазою доведено факт взаємодії ензиму з І із наступною активацією активного центру та виявлено супероксиддисмутазну активність І, що може бути певним внеском у підвищення активності ензиму in vivo. Показано перспективність використання кластерних сполук ренію в медицині як нетоксичних ефективних антиоксидантів, здатних до дезактивації супероксидного радикала.

Вплив протипухлинної системи реній–платина на біохімічний стан печінки

В. В. Івчук1, Т. М. Полішко1, О. А. Голіченко2,
О. В. Штеменко2, Н. І. Штеменко1

1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
2Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ;
e-mail: n.shtemenko@i.ua

Вивчено вплив протипухлинної системи реній–платина на біохімічні показники стану печінки у моделі пухлинного росту (карцинома Герена) та показано можливий гепатопротекторний вплив кластерних сполук ренію за введення їх щурам-пухлиноносіям у різних формах, що підтверджується зниженням у крові активності амінотрансфераз (АсАТ в 6 разів і АлАТ в 5,6 раза), лактатдегідрогенази в 4,9 раза, γ-глутамілтранспептидази у 3,6 раза та нормалізацією морфологічного стану клітин печінки порівняно з цисплатиновою групою. Підтверджено вірогідну гепатопротекторну активність кластерної сполуки ренію з адамантильним лігандом у моделі гострого токсичного гепатиту. Ця сполука знижувала концентрацію МДА у гомогенаті тканин печінки в 2 рази, а у плазмі – у 3,8 раза, та рівень активності АсАТ і АлАТ відповідно в 5,8 і 5,5 раза порівняно з контролем. Обговорено деякі аспекти механізму гепатопротекторної дії кластерних сполук ренію, які включають кон’юговану систему навколо почверного зв’язку реній–реній та алкільний радикал із суттєвим позитивним індукційним ефектом.

Антиоксидантна і протипухлинна активність дикарбоксилатів диренію у тварин із карциномою Герена

І. В. Леус1, К. Л. Шамелашвілі1, О. Д. Скорик1, С. Ю. Третяк2,
О. А. Голіченко2, О. В. Штеменко2, Н. І. Штеменко1

1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
2Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ;
e-mail: ingaleus@mail.ru

Вивчено антиоксидантну і протипухлинну активність дикарбоксилатів диренію цис– і транс-конфігурації з різними органічними лігандами на моделі пухлинного росту (карцинома Герена). Показано, що сполуки різної конфігурації виявляють подібний протипухлинний ефект, проте для цис-дикарбоксилатів диренію (ІІІ) характерні значніший антиоксидантний ефект і ступінь активації еритроцитарної супероксиддисмутази (СОД). Вперше показано залежність між структурою дикарбоксилатів диренію (ІІІ) та їхньою здатністю до активації еритроцитарної СОД у тварин із карциномою Герена. Дослідження in vitro показали, що сполуки ренію цис- і транс-конфігурації взаємодіють з еритроцитарною СОД і здійснюють подібну зміну вторинної структури протеїну. Для цис-дикарбоксилату диренію встановлено СОД-подібну активність, нехарактерну для транс-дикарбоксилату. Вивчені особливості взаємодії сполук ренію із СОД in vitro тільки частково пояснюють активацію СОД в експериментах in vivo. Зроблено спробу пояснити відмінності механізмів антиоксидантної активності цис– і транс-дикарбоксилатів диренію.

Зміни стану нирок щурів за розвитку карциноми Герена та застосування цитостатиків

С. О. Бабій1, Т. О. Лоскутова2, Н. І. Штеменко1

1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
e-mail: babiy_s@meta.ua;
2Дніпропетровська державна медична академія, Україна

Встановлено, що розвиток карциноми Герена Т8 та введення цисплатину зумовлює пошкодження нирок щурів. Це призводить до збільшення відносної ваги нирок, протеїнурії, зміни активності γ-глутамілтрансферази та лактатдегідрогенази у гомогенаті нирок та сечі, зниження відносної реабсорбції та клубочкової фільтрації. Введення наноліпосомних форм кластерних сполук ренію нормалізує вищезазначені показники та знижує токсичну дію цисплатину на нирки, що підтверджується біохімічними та морфологічними дослідженнями.

Модуляція індукованого цисплатином продукування активних форм кисню фулереном С(60) у нормальних та трансформованих лімфоїдних клітинах

Д. В. Франскевич, І. І. Гринюк, С. В. Прилуцька, О. П. Матишевська

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
е-mail: dashaqq@gmail.com

Досліджено ранні прояви дії протипухлинного препарату цисплатину та його комбінованої дії із представником вуглецевих наноструктур фулереном С60 на нормальні (тимоцити щура Wistar) та трансформовані (лімфоїдна лейкемія миші L1210) клітини. З використанням флуоресцентних зондів DCFH-DA та TMRE показано, що цисплатин (1 мкг/мл) спричиняв продукування активних форм кисню (АФК) та знижував величину мітохондріального потенціалу в клітинах обох типів. Комбінована обробка цисплатином (1 мкг/мл) та С60 (7,2 мкг/мл) призводила до різноспрямованої модуляції продукування АФК у тимоцитах та клітинах L1210. Індуковане цис­платином продукування АФК у клітинах L1210 посилювалось, тоді як у тимоцитах зменшувалось. Припускається, що виявлені різноспрямовані ефекти пов’язані з відмінностями в акумуляції та локалізації фулерена С60 у нормальних та злоякісних клітинах.

Антиоксидантні властивості кластерних сполук ренію та їх вплив на еритропоез щурів із карциномою Герена

Ю. С. Воронкова1, С. О. Бабій1, Л. В. Іванська2, О. В. Штеменко3, Н. І. Штеменко1

1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
2КЗ «Міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4
Дніпропетровської обласної ради», Клініко-діагностична лабораторія, Україна;
3Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ;
e-mail: yuliya_v@inbox.ru

Досліджено біохімічні характеристики функцій нирок, клітинний склад периферичної крові та кісткового мозку щурів на моделі пухлинного росту за введення цисплатину та цис-тетрахлороди-μ-ізобутиратодиреній (III), cis-Re2(i-C3H7COO)2Cl4 (I). Показано виражений нефропротекторний ефект I як за введення окремо, так і в системі реній–платина, який виявляється у збільшенні фільтраційної здатності нирок, зниженні біохімічних маркерів окислення ліпідів і протеїнів у нирковій тканині та зниженні ензимурії під час розвитку пухлини. Поряд з цим показано нормалізацію морфологічної картини кісткового мозку з одночасним підвищенням кількості еритроцитів (на 60%) і рівня гематокриту в крові та зниженням рівня патологічних форм еритроцитів (в 3,2 раза) порівняно із групою щурів-пухлиноносіїв. Запропоновано ймовірну схему впливу кластерної сполуки ренію на процеси еритропоезу в кістковому мозку через регуляцію синтезу еритропоетину в нирках.