Ukr.Biochem.J. 2011; Том 83, № 3, травень-червень, c. 76-84
Вплив протипухлинної системи реній–платина на біохімічний стан печінки
В. В. Івчук1, Т. М. Полішко1, О. А. Голіченко2,
О. В. Штеменко2, Н. І. Штеменко1
1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
2Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ;
e-mail: n.shtemenko@i.ua
Вивчено вплив протипухлинної системи реній–платина на біохімічні показники стану печінки у моделі пухлинного росту (карцинома Герена) та показано можливий гепатопротекторний вплив кластерних сполук ренію за введення їх щурам-пухлиноносіям у різних формах, що підтверджується зниженням у крові активності амінотрансфераз (АсАТ в 6 разів і АлАТ в 5,6 раза), лактатдегідрогенази в 4,9 раза, γ-глутамілтранспептидази у 3,6 раза та нормалізацією морфологічного стану клітин печінки порівняно з цисплатиновою групою. Підтверджено вірогідну гепатопротекторну активність кластерної сполуки ренію з адамантильним лігандом у моделі гострого токсичного гепатиту. Ця сполука знижувала концентрацію МДА у гомогенаті тканин печінки в 2 рази, а у плазмі – у 3,8 раза, та рівень активності АсАТ і АлАТ відповідно в 5,8 і 5,5 раза порівняно з контролем. Обговорено деякі аспекти механізму гепатопротекторної дії кластерних сполук ренію, які включають кон’юговану систему навколо почверного зв’язку реній–реній та алкільний радикал із суттєвим позитивним індукційним ефектом.
Ключові слова: гепатопротектори, канцерогенез, кластерні сполуки ренію, печінка, токсичний гепатит, цисплатин
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.