Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
e-mail: zhanna_bio@ukr.net; tatiana_palladina@ ukr.net

Досліджено участь двох електрогенних Н⁺-насосiв, механiзми яких репрезентовано Н⁺-АТP-азою V-типу та Н⁺-пiрофосфатазою (Н⁺-РРн-азою), у cтвopeнні електрохiмiчного потенцiалу на вакуолярнiй мембранi (тонопластi) рослинних клітин в умовах сольового стресу та за дії адаптогенних препаратів Meтiyp та Iвiн. Гiдролiтичну i транспортувальну активнiсть цих ензимів визначали на препаратах тонопласта, ізольованих із коренів проростків кукурудзи, експонованих у присутностi 0,1 M NaCl протягом 1 або 10 дiб.
У контрольному вapiaнтi транспортувальна активнiсть H⁺-РРн-ази є набагато вищою, нiж H⁺-АТP-ази, хоча й дещо знижується з віком проросткiв. Це свiдчить про перевагу внеску Н⁺-насоса, репрезентованого Н⁺-РРн-азою, у створенні мембранного потенцiалу на тонопластi. Сольова експозицiя проросткiв призводить до зниження як активності H⁺-АТP-ази, так і H⁺-РРн-ази, тодi як транспортувальна активнiсть H⁺-АТР-ази, навпаки, посилюється, супроводжуючись послабленням гiдролiтичної. Обробка насiння препаратами, переважно Meтіypoм, призводить до зростання транспортувальної активностi Н⁺-АТР-ази, особливо в умовах сольової експозиції, посилюючись із подовженням її терміну, тоді як транспортувальна активнiсть H⁺-РРн-ази не зазнає істотних змiн. Одержанi результати доводять провiдну роль Н⁺-насоса тонопласта, репрезентованого H⁺-АТР-азою, у вiдповiдi рослинних клiтин в умовах сольового стресу, а також його вiрогiдну участь у механiзмi адаптогенної дії синтетичних препаратів.

Ключові слова: Івін, засолення, Метіур, Н(+)-РРн-аза, тонопласт, транспортувальна та гідролітична активність Н(+)-АТP-ази