Tag Archives: засолення
Функціонування транспортних Н(+)-АТP-аз плазматичних і вакуолярних мембран у клітинах коренів кукурудзи в умовах сольового стресу та дії адаптогенних препаратів
Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
e-mail: zhanna_bio@ukr.net; tatiana_palladina@ ukr.net
Участь електрогенних Н+-насосів, механізми яких у плазматичних та вакуолярних мембранах рослинних клітин репрезентовано Н+-АТP-aзами Е1-Е2– та V-типу, в адаптації рослинних клітин до умов сольового стресу досліджено шляхом визначення їх гідролітичної й транспортувальної активності. Досліди здійснювалися на проростках кукурудзи, експонованих у присутності 0,1 М NaCl протягом 1 або 10 діб. Синтетичні препарати Метіур та Івін застосовувалися шляхом замочування насіння в їх 10-7 М розчинах. Фракції плазматичних і вакуолярних мембран ізолювали з коренів проростків. У контрольних варіантах дослідів (у середовищі без NaCl) гідролітична активність Н+-АТP-ази у плазматичній мембрані зростала з віком проростків, а транспортувальна не зазнавала суттєвих змін, тоді як відповіді слабкішої за неї вакуолярної Н+-АТP-ази були протилежними. Експозиція проростків на NaCl знижувала гідролітичну активність обох Н+-АТP-аз та посилювала їх транспортувальну активність, що вказує на інтенсифікацію роботи Н+-насосів, особливо у вакуолярній мембрані, репрезентованих Н+-АТP-азою. Обидва адаптогенні препарати, головним чином Метіур, сприяли подальшому посиленню транспортувальної активності цих ензимів, особливо у варіантах з експозицією на NaCl. Одержані результати продемонстрували важливу роль зазначених Н+-насосів плазматичної та вакуолярної мембран у механізмі адаптації клітин рослин до умов сольового стресу, що здійснюється шляхом енергетичного забезпечення роботи вторинноактивних Na+/H+-насосів, які видаляють Na+ із цитоплазми.
Дія адаптогенних препаратів на активність вакуолярних протонних насосів у клітинах коренів кукурудзи в умовах сольового стресу
Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
e-mail: zhanna_bio@ukr.net; tatiana_palladina@ ukr.net
Досліджено участь двох електрогенних Н+-насосiв, механiзми яких репрезентовано Н+-АТP-азою V-типу та Н+-пiрофосфатазою (Н+-РРн-азою), у cтвopeнні електрохiмiчного потенцiалу на вакуолярнiй мембранi (тонопластi) рослинних клітин в умовах сольового стресу та за дії адаптогенних препаратів Meтiyp та Iвiн. Гiдролiтичну i транспортувальну активнiсть цих ензимів визначали на препаратах тонопласта, ізольованих із коренів проростків кукурудзи, експонованих у присутностi 0,1 M NaCl протягом 1 або 10 дiб.
У контрольному вapiaнтi транспортувальна активнiсть H+-РРн-ази є набагато вищою, нiж H+-АТP-ази, хоча й дещо знижується з віком проросткiв. Це свiдчить про перевагу внеску Н+-насоса, репрезентованого Н+-РРн-азою, у створенні мембранного потенцiалу на тонопластi. Сольова експозицiя проросткiв призводить до зниження як активності H+-АТP-ази, так і H+-РРн-ази, тодi як транспортувальна активнiсть H+-АТР-ази, навпаки, посилюється, супроводжуючись послабленням гiдролiтичної. Обробка насiння препаратами, переважно Meтіypoм, призводить до зростання транспортувальної активностi Н+-АТР-ази, особливо в умовах сольової експозиції, посилюючись із подовженням її терміну, тоді як транспортувальна активнiсть H+-РРн-ази не зазнає істотних змiн. Одержанi результати доводять провiдну роль Н+-насоса тонопласта, репрезентованого H+-АТР-азою, у вiдповiдi рослинних клiтин в умовах сольового стресу, а також його вiрогiдну участь у механiзмi адаптогенної дії синтетичних препаратів.