Ukr.Biochem.J. 2017; Том 89, № 1, січень-лютий, c. 71-75

doi: https://doi.org/10.15407/ubj89.01.071

Вікові зміни фосфоліпідів в печінці та спинних м’язах стерляді

22.02.2017   Без категорії   No comments

Р. Р. Сулейманова1, Є. А. Гудзь2, Д. О. Мельничук, Л. Г. Калачнюк1

1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
e-mail: kalachnyuk_liliya@nubip.edu.ua;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ

Вивчення специфічних змін фосфоліпідів у тканинах печінки і спинних м’язів стерляді (Acipenser ruthenus Linnaeus) може мати важливе значення для визначення етіології і патогенезу жирового гепатозу, що зустрічається  в цього виду риб в умовах штучного вирощування. Встановлено, що вміст загальних фосфоліпідів у тканинах печінки і спинних м’язів стерляді трьох років був меншим, ніж у дворічної риби на 15 і 20% (P ≤ 0,01)  відповідно. Кількість фосфатидилхоліну (P ≤ 0,05), фосфатидилетаноламіну, фосфатидилсерину (P ≤ 0,01), фосфатидилінозитолу (P ≤ 0,01) і кардіоліпіну в печінці трирічної стерляді була нижчою, ніж для дворічної риби, в той час як кількісні показники для лізофосфатидилхоліну і сфінгомієліну були трохи збільшеними. Аналогічним чином у клітинах спинних м’язів кількість компонентів фосфоліпідів (за винятком лізофосфатидилхоліну) зменшувалась із віком. Зменшення фосфатидилетаноламіну і фосфатидилсерину в спинних м’язах трирічної стерляді було вірогідним. Кількість основних фосфоліпідів, за винятком лізофосфатидилхоліну, із віком знижувалась у клітинах печінки і спинних м’язах. У той самий час зберігалася пропорція їх розподілу між тканинами, крім фосфатидилетаноламіну і особливо сфінгомієліну.

Ключові слова: , , ,

Посилання:

  1.  Acipenser ruthenus (Sterlet). Regime of access: http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2010-1.RLTS.T227A13039007.en.
  2. Vaskovskiy VE. Lipids. Soros Educat J. 1997;(3): 32-37.
  3. Hrytsyniak II, Smolianinov KB,Yanovych VH. Lipid metabolism in fish. Lviv, Triad plus, 2010. 335 p. (In Ukrainian).
  4. Moffat RG, Stamford B. Lipid metabolism and haelth, Taylor and Francis, 2006, 377 p.
  5. Folch J, Lees M, Sloane Stanley GH. A simple method for the isolation and purification of total lipides from animal tissues. J Biol Chem. 1957 May;226(1):497-509. PubMed
  6. Svetashev VI, Vaskovsky VE. A simplified technique for thin-layer microchromatography of lipids. J Chromatogr. 1972 May 3;67(2):376-8. PubMed, CrossRef
  7. Vaskovsky VE, Kostetsky EY, Vasendin IM. A universal reagent for phospholipid analysis. J Chromatogr. 1975 Nov 12;114(1):129-41. PubMed, CrossRef
  8. Keits M. Techniques of lipidology. Isolation and identification of lipid analysеs. Moscow: World, 1975. 322 p. (In Russian).
  9. Reznikov OH. General ethical principles of animal experimentation. First National Congress on Bioethics. Endocrinol. 2003; 8 (1): 142–145 (In Ukrainian).
  10. Orel NM. Lipid biochemistry. Minsk, 2007. 37 p. (In Russian).
  11. Gula NM, Margitich VM. Fatty acids and their derivatives in pathologic states. Kyiv: Naukova dumka, 2009. (In Ukrainian).
  12. Сardiolipin (phosphatidylglycerol). Biology and Medicine. Regime of access: http://medbiol.ru/medbiol/biochem/001cd687.htm.
  13. Quinn PJ. Sphingolipid symmetry governs membrane lipid raft structure. Biochim Biophys Acta. 2014 Jul;1838(7):1922-30. PubMed, CrossRef
  14. Brauweiler AM, Goleva E, Leung DY. Th2 cytokines increase Staphylococcus aureus alpha toxin-induced keratinocyte death through the signal transducer and activator of transcription 6 (STAT6). J Invest Dermatol. 2014 Aug;134(8):2114-21.  PubMed, PubMedCentral, CrossRef
Creative CommonsThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.