Tag Archives: вікові зміни

Вікові зміни фосфоліпідів в печінці та спинних м’язах стерляді

Р. Р. Сулейманова1, Є. А. Гудзь2, Д. О. Мельничук, Л. Г. Калачнюк1

1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
e-mail: kalachnyuk_liliya@nubip.edu.ua;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ

Вивчення специфічних змін фосфоліпідів у тканинах печінки і спинних м’язів стерляді (Acipenser ruthenus Linnaeus) може мати важливе значення для визначення етіології і патогенезу жирового гепатозу, що зустрічається  в цього виду риб в умовах штучного вирощування. Встановлено, що вміст загальних фосфоліпідів у тканинах печінки і спинних м’язів стерляді трьох років був меншим, ніж у дворічної риби на 15 і 20% (P ≤ 0,01)  відповідно. Кількість фосфатидилхоліну (P ≤ 0,05), фосфатидилетаноламіну, фосфатидилсерину (P ≤ 0,01), фосфатидилінозитолу (P ≤ 0,01) і кардіоліпіну в печінці трирічної стерляді була нижчою, ніж для дворічної риби, в той час як кількісні показники для лізофосфатидилхоліну і сфінгомієліну були трохи збільшеними. Аналогічним чином у клітинах спинних м’язів кількість компонентів фосфоліпідів (за винятком лізофосфатидилхоліну) зменшувалась із віком. Зменшення фосфатидилетаноламіну і фосфатидилсерину в спинних м’язах трирічної стерляді було вірогідним. Кількість основних фосфоліпідів, за винятком лізофосфатидилхоліну, із віком знижувалась у клітинах печінки і спинних м’язах. У той самий час зберігалася пропорція їх розподілу між тканинами, крім фосфатидилетаноламіну і особливо сфінгомієліну.

Вікові зміни активності сироваткових поліреактивних імуноглобулінів (ПРІГ) у людей

С. А. Бобровник, М. О. Демченко, С. В. Комісаренко

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: s-bobrov@bk.ru

Встановлено, що активність сироваткових поліреактивних імуноглобулінів (ПРІГ) змінюється з віком у практично здорових людей віком від 25 до 70 років. При цьому найбільше (приблизно в 3–4 рази) змінюється активність сироваткових IgG ПРІГ в бік збільшення, тоді як активність IgM ПРІГ, навпаки, не підвищується, а іноді з віком навіть знижується. Активність сироваткових IgA ПРІГ варіює значно більше, ніж активність IgG ПРІГ, і до того ж активність IgА ПРІГ набагато менше залежить від віку, ніж IgG ПРІГ. Вікові зміни активності сироваткових ПРІГ у людей, що належать до різних класів імуноглобулінів можуть свідчити про важливу функціональну роль цих імуноглобулінів, яку ще слід виявити.

Кальпаїни: характеристика та роль за різних станів організму

М. Ф. Стародуб1, Л. М. Самохіна2, С. М. Коваль2, І. О. Снігурська2

1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
e-mail: nikstarodub@yahoo.com;
2ДУ «Національний інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України», Харків;
e-mail: lub.samokhina@yandex.ua

Огляд присвячено кальпаїнам – сімейству цитоплазматичних кальційзалежних протеїназ з папаїноподібною активністю, які беруть участь у різноманітних процесах, що відбуваються в організмі: за вікових змін, у функціонуванні ендотелію та легеневої системи, регуляції апоптозу та некрозу, розвитку різних гіпометаболічних станів, гіпертензії, а також при діабеті, хронічній хворобі нирок і пухлинному рості. Дійшли висновку, що кальпаїни, спричиняючи обмежений протеоліз субстратів, відіграють важливу роль у реалізації широкого спектра біологічних явищ. Їх функціонування пов’язане з відповіддю на кальційзалежну сигналізацію. Пригнічення активності кальпаїнів сприяє гальмуванню розвитку дисфункції ендотелію, серцево-судинних ускладнень, формуванню структурних та функціональних змін у тканинах нирок, а також спричинює нейропротекторний ефект, запобігає саркопенії і послаблює запальні реакції, зумовлені гіпервентиляцією легенів.