Category Archives: Uncategorized
Калікс[4]аренхалконамід C-1011 має диференційний вплив на життєздатність клітин аденокарциноми молочної залози миші 4T1 з різними рівнями експресії адаптерного протеїну Ruk/CIN85
Л. Г. Бабіч1*, С. Г. Шликов1, О. А. Єсипенко2, А. О. Бавельська-Сьомак1,
А. Г. Загоруйко1, І. Р. Горак1, Л. Б. Дробот1, С. О. Костерін1
1Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ;
2Інститут органічної хімії НАН України, Київ;
*e-mail: babich@biochem.kiev.ua
Отримано: 07 лютого 2021; Затверджено: 01 липня 2022
Згідно з нашими попередніми даними, калікс[4]аренхалконаміди модулюють обмін іонів Ca в мітохондріях міометрія та рівень поляризації внутрішньої мембрани, що потенційно може впливати на життєздатність клітин. Щоб перевірити цю гіпотезу, ми дослідили вплив калікс[4]арену з 4 халконамідними групами на поляризацію мембрани мітохондрій і життєздатність клітин аденокарциноми молочної залози миші 4T1, сурогатної моделі тричі негативного раку молочної залози людини, а також на його високозлоякісну сублінію з надекспресією адаптерного протеїну Ruk/CIN85. Мембранний потенціал мітохондрій вимірювали методом проточної цитометрії, а життєздатність клітин оцінювали за допомогою прямого підрахунку з трипановим синім. Показано, що мітохондрійні мембрани контрольних (Mock) клітин мали вищий рівень поляризації (67,80 ± 8,82 в.о., n = 5) порівняно з клітинами 4T1 із надекспресією Ruk/CIN85 (клітини RukUp) (25,42 ± 2,58 в.о., n = 4). Після інкубації клітин із 1 мкМ калікс[4]ареном C-1011 CCCP-чутливий компонент поляризації мітохондрійних мембран зменшився (майже на 50%) у клітинах 4T1 Mock і не змінився у клітинах RukUp порівняно з контролем. Продемонстровано, що 1 мкМ калікс[4]арен C-1011 пригнічував виживаність клітин 4T1 Mock на 45%, але не впливав суттєво на клітини RukUp. Висловлюється припущення, що калікс[4]аренхалконамід С-1011 знижує життєздатність клітин аденокарциноми молочної залози миші 4T1, принаймні, за рахунок впливу на поляризацію мітохондрійних мембран. Отримані дані свідчать про перспективи подальших досліджень калікс[4]аренхалконаміду як потенційного протипухлинного препарату.
Застосування наночастинок як терапевтична стратегія у боротьбі з цукровим діабетом
A. B. Ojo1, A. I. Oni2, D. Rotimi2, M. Iyobhebhe2,
P. O. Adeniji3, J. Talabi4, O. A. Ojo2*
1Department of Biochemistry, Ekiti State University, Ado-Ekiti, Nigeria;
2Department of Biochemistry, Landmark University, Omu-Aran, Nigeria;
3Department of Tourism Studies, Redeemer’s University, Ede, Nigeria;
4Department of Food Science, Afe Babalola University, Ado-Ekiti, Nigeria;
5Department of Biochemistry, Bowen University, Iwo, Nigeria;
*e-mail: oluwafemiadeleke08@gmail.com
Отримано: 08 грудня 2021; Затверджено: 01 липня 2022
Поширеність цукрового діабету за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної діабетичної федерації, спричинила сильне занепокоєння щодо небезпеки цукрового діабету для суспільства. Це призвело до розробки різних терапевтичних методів та підходів, у тому числі нанотехнологічних, для боротьби з цим захворюванням. У огляді розглянуто срібні, золоті, керамічні, сплавні, магнітні, кремнеземні, полімерні наночастинки та їх різноманітне застосування з метою зниження захворюваності на цукровий діабет та його ускладнень.
Протеїни теплового шоку в адаптації до фізичного навантаження
В. В. Куйбіда*, П. П. Коханець, В. В. Лопатинська
Університет імені Григорія Сковороди в Переяславі, Україна;
*e-mail: viktor_kuybida@ukr.net
Отримано: 27 листопада 2021; Затверджено: 01 липня 2022
В оглядовій статті представлено авторську модель одного із блоків інтегрованого механізму адаптації до фізичного навантаження та супровідного помірного теплового впливу. Обговорено участь протеїнів теплового шоку в стабілізації третинної структури та у відновленні функції пошкоджених за дії температурного та фізичного стресорів протеїнів, що здійснюють регуляторну, каталітичну, транспортну, рецепторну та захисну роль, а також задіяних у процесах скорочення і розслаблення м’язів, ремоделюванні м’язової та кісткової тканини.
Баланс рівнів модифікованого ішемією альбуміну та тіолу/дисульфіду у хворих на тиреоїдит Хашимото
E. Avci1*, A. Karabulut2, G. Alp Avci3, C. Bilgi4
1University of Health Sciences, Gülhane Faculty of Pharmacy, Department of Biochemistry, Ankara, Turkey;
2Hitit University, Faculty of Medicine, Department of Internal Medicine, Corum, Turkey;
3University of Health Sciences, Gülhane Faculty of Dentistry, Department of Basic Medical Sciences, Ankara, Turkey;
4Yüksek İhtisas University, Faculty of Medicine, Department of Medical Biochemistry, Ankara, Turkey;
*e-mail: emre.avci@sbu.edu.tr, avci.emre@yahoo.com
Отримано: 01 листопада 2021; Затверджено: 21 січня 2022
Тиреоїдит Хашимото є частою причиною зобу та набутого гіпотиреозу у людей, які проживають в районах, де немає йододефіциту.Той факт, що структура сироваткового альбуміну змінюється за умов ішемії, проклав шлях до відкриття нового сироваткового маркера ішемії серця – модифікованого ішемією альбуміна (MIA). Інший показник, тіол/дисульфідний гомеостаз, відіграє важливу роль в антиоксидантному захисті, детоксикації та апоптозі. У цьому дослідженні ми мали на меті дослідити взаємозв’язок між тіол/дисульфідним гомеостазом та рівнем IMA у сироватці крові пацієнтів з діагнозом тиреоїдит Хашимото. У дослідження було включено 70 пацієнтів із тиреоїдитом Хашимото та 50 здорових пацієнтів віком від 35 до 58 років, було зареєструвано їх стать та рівень тиреотропного гормону (ТТГ), антитиреоїдної пероксидази (ТПО), антитиреоглобуліну (ТГ). Рівень МІА та параметри тіол-дисульфідного гомеостазу вимірювали автоматизованими спектрофотометричними методами. Виявлено, що співвідношення нативний тіол/загальний тіол було значно нижчим у хворих пацієнтів порівняно з включеними до контрольної групи (P < 0,05), тоді як рівні IMA, альбуміну, дисульфіду, нативного та загального тіолу, співвідношення дисульфід/нативний тіол були значно вищим у пацієнтів з хврорбою Хашимото порівняно з контролем (P < 0,05). Зроблено висновок, що тіол-дисульфідний гомеостаз корелює з рівнем IMA в сироватці крові і може бути біомаркером у пацієнтів з ГТ.
NADH-убіхінонредуктазна та сукцинатдегідрогеназна активності в мітохондріях нирок щурів за умов різної забезпеченості раціону протеїном та сахарозою
О. М. Волощук*, М. С. Урсатий, Г. П. Копильчук
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Інститут біології, хімії та біоресурсів, Україна;
*e-mail: o.voloschuk@chnu.edu.ua
Отримано: 11 листопада 2021; Затверджено: 21 січня 2022
Досліджували NADH-убіхінонредуктазну, сукцинатдегідрогеназну активність, вміст загального убіхінону та його редокс-форм, а також ступінь окислювальної модифікації мітохондріальних протеїнів у нирках щурів за різної забезпеченості раціону протеїном та сахарозою. Встановлено, що у разі споживання низькопротеїнового раціону спостерігається зниження NADH-убіхінонредуктазної та сукцинатдегідрогеназної активності в 1,4-1,7 раза, зниження на 20% вмісту загального убіхінону та кількісний перерозподіл його окисленої та відновленої форми з переважанням окисленої форми. При цьому за досліджуваних умов не спостерігається накопичення карбоніл-дериватів, проте вміст вільних SH-груп вірогідно знижується порівняно з контролем. Водночас у тварин, які споживали високосахарозний раціон, виявлено підвищення NADH-убіхінонредуктазної та сукцинатдегідрогеназної активності в 1,5-2 рази за збереження вмісту загального убіхінону на рівні показників контролю на тлі перерозподілу його редокс-форм, зокрема зниження вмісту відновленого убіхінону та зростання вмісту окисленого убіхінону у середньому у 1,5 раза. При цьому спостерігалась інтенсифікація реакцій вільнорадикального ушкодження мітохондріальних протеїнів у клітинах нирок, про що свідчить підвищення вмісту карбоніл-дериватів, а також вірогідне зниження вмісту вільних протеїнових SH-груп приблизно у 1,4-1,5 раза. Проте максимальні зміни досліджуваних показників характерні для тварин, які споживали низькопротеїновий високосахарозний раціон. Надмірне споживання сахарози на тлі аліментарного дефіциту протеїну супроводжувалось зниженням NADH-убіхінонредуктазної та сукцинатдегідрогеназної активності в 1,7-2 рази, вмісту загального убіхінону приблизно в 1,4 раза та відновленого убіхінону в понад 2 рази на тлі інтенсифікації вільнорадикального ушкодження мітохондріальних протеїнів, що може розглядатись як передумови формування порушення функціональної активності нирок в умовах вуглеводно-протеїнового дисбалансу.
Окcидативний та мутагенний вплив мікрохвильового випромінювання низької інтенсивності на ембріони перепела
А. Бурлака1, О. Цибулін2*, О. Брєєва1, О. Салавор3, І. Якименко3,4
1Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ;
2Білоцерківський національний аграрний університет, Україна;
3Національний університет харчових технологій, Київ, Україна;
4Київський медичний університет, Україна;
*e-mail: alex.tsybulin@gmail.com
Отримано: 18 грудня 2021; Затверджено: 21 січня 2022
Інтенсивне впровадження систем бездротового зв’язку підняло питання про можливі негативні наслідки антропогенного електромагнітного випромінювання. Метою дослідження було оцінити біологічні ефекти низькоінтенсивного мікрохвильового випромінювання (МХВ) від типового смартфона Huawei Y5I окремо, або у поєднанні з чіпом Waveex, який врівноважує електромагнітне поле низької частоти, але не впливає на мікрохвильовий сигнал телефона. У дослідженні використано біологічну модель розвитку перепелиних ембріонів in ovo. Телефон як джерело випромінювання мікрохвиль низької інтенсивності (0,32 мкВт/см2) розміщували на відстані 3 см від поверхні інкубованих ембріонів та активували за допомогою комп’ютерної програми автодозвону (48 с – увімкнено, 12 с – вимкнено). Показано, що опромінення спричиняло статистично значуще збільшення вмісту супероксид аніона, оксиду азоту, ТВА продуктів, порушення цілісності ДНК в клітинах ембріона та підвищення смертності ембріонів. Застосування чіпа Waveex під час впливу частково нормалізувало показники оксидативного статусу та цілісності ДНК в ембріональних клітинах, що вказує на негативний вплив не лише МХВ, а й низькочастотних електромагнітних полів від мобільних пристроїв.
Вміст протеїнів у дієті батьків впливає на стійкість до холоду та стан антиоксидантної системи у нащадків Drosophila
О. М. Стрільбицька1*, У. В. Семанюк1, Н. І. Бурдилюк1, О. В. Лущак1,2*
1Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна;
2Університет досліджень та розвитку, Івано-Франківськ, Україна;
*e-mail: olya_b08@ukr.net or oleh.lushchak@pnu.edu.ua
Отримано: 02 лютого 2021; Затверджено: 21 січня 2022
Поживні речовини у складі харчового раціону впливають на тривалість життя та здоров’я організму. Вміст компонентів дієти батьків може епігенетично позначатися на фізіологічному стані нащадків. Ми вивчали, як вміст протеїнів у харчовому раціоні батьків мух Drosophila melanogaster впливав на стійкість до холодового стресу та стан антиоксидантної системи у дорослих нащадків. Батьківське покоління дрозофіл утримували на дієтах із чотирма варіаціями кількості дріжджів у межах від 0,25 до 15% та сталим вмістом сахарози, а наступне покоління годували дієтою однакового складу. Показано, що мухи, які споживали дієту з обмеженим вмістом (0,25%) дріжджів, давали нащадків самців F1 із більшою стійкістю до холоду та вищою активністю ензимів другої лінії антиоксидантного захисту, тоді як у самок F1 не було виявлено впливу складу харчового раціону батьків на стійкість до холоду та активність каталази, GST, G6PDH, IDH та рівень тіолів. Одержані результати дозволяють припустити, що залежна від доступності поживних речовин зміна експресії генів у батьківському поколінні може по-різному впливати на стресову відповідь самців та самок першого покоління нащадків.
Нові двоядерні комплекси ціанідів із гидроксиаміновим лігандом: Синтез, характеристика та можливості застосування
N. Korkmaz1*, Ş. A. Korkmaz2, Y. Ceylan3,
R. İmamoğlu3, A. S. Bülbül4, A. Karadağ5
1Department of Basic Sciences and Health, Hemp Institute, Yozgat Bozok University, Yozgat, Turkey;
2Department of Chemistry and Chemical Processing Technologies, Tunceli Vocational School, Munzur University, Tunceli, Turkey;
3Faculty of Science, Department of Molecular Biology and Genetics, Bartın University, Bartın, Turkey;
4Department of Biology, Faculty of Science and Arts, Kahramanmaraş Sütçü İmam University, Kahramanmaraş, Turkey;
5Department of Chemistry, Faculty of Arts and Sciences, Yozgat Bozok University, Yozgat, Turkey;
*e-mail: nesrinokumus@gmail.com
Отримано: 14 вересня 2021; Затверджено: 21 січня 2022
Метою цієї роботи було синтезувати комплекси ціанідів [Ni(Abut)Ni(CN)4]·8H2O (C1), [Cu(Abut)2Ni(CN)4]·7H2O (C2), [Zn(Abut)Ni(CN)4]·8H2O (C3) та [Cd(Abut)Ni(CN)4]·7H2O (C4) та дослідити їх антибактеріальну та цитотоксичну дію. Одержані комплекси вивчали методом мікрохвильового синтезу з використанням ІЧ- Фур’є спектроскопії та термічного аналізу. Досліджено антибактеріальну та цитотоксічну активність синтезованих комплексів. Встановлено, що розщеплення смуг коливання ціанідогруп в ІЧ-Фур’є спектрах C1-C4 вказує на наявність кінцевих ціаногруп. Антибактеріальну активність C1-C4 вивчали на дев’яти видах грам-негативних та шести грам-позитивних бактеріях. Найбільшу антибактеріальну активність комплексів спостерігали за концентрації 1000 мкг/мл. Цитотоксичну активність оцінювали з використанням клітинної лінії HeLa та МТТ-тесту. Виявлено, що досліджувані ціанідні комплекси знижують життєздатність клітин HeLa зі значеннями IC50 14,86; 6,5; 7,2 та 19,2 мкг/мл для комплексів C1, C2, C3 та C4, відповідно.
2-Аміно-4,6,7,8-тетрагідротіопірано[3,2-b]піран-3-карбонітрил 5,5-діоксид VP-4535 як селективний антимікробний агент, селективний щодо метицилін-резистентного Staphylococcus aureus
В. Пальчиков1*, Н. Манько2, Н. Фінюк2, Н. Походило3*
1Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, НДІ хімії та геології, Дніпро, Україна;
2Інститут біології клітини НАН України, Львів;
3Львівський національний університет імені Івана Франка, хімічний факультет, Україна;
*e-mail: pokhodylo@gmail.com; palchikoff82@gmail.com
Отримано: 01 серпня 2021; Затверджено: 21 січня 2022
Оцінювали дію 2-аміно-4,6,7,8-тетрагідротіопірано[3,2-b]піран-3-карбонітрил 5,5-діоксидів щодо п’яти ключових патогенних бактерій групи ESKAPE: метицилін-резистентного Staphylococcus aureus (ATCC 43300), Escherichia coli (ATCC 25922), Klebsiella pneumonia (ATCC 700603), Acinetobacter baumannii (ATCC 19606), Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853) і патогенних грибів Candida albicans (ATCC 90028) та Cryptococcus neoformans var. Grubii (ATCC 208821). Сполука VP-4535, що містить 5-метиліндолін-2-оновий фрагмент, виявила найвищу пригнічувальну активність та відмінну селективність щодо метицилінрезистентного Staphylococcus aureus, проте була неактивною щодо нерезистентного штаму Staphylococcus aureus. Встановлено, що сполука VP-4535 у терапевтичній концентрації є безпечною для людських еритроцитів та лімфоцитів, клітин HaCaT, Balb/c 3T3 та HEK-293.