Tag Archives: β-галактозидаза
Фізико-хімічні характеристики і одержання ксантанової камеді за допомогою нативних ізолятів Xanthomonas citri subsp. citri, які перетворюють лактозу
R. Moravej1, S. M. Alavi2, M. Azin3, A. H. Salmanian2
1Department of Biology, Science and Research Branch, Islamic Azad University, Tehran, Iran;
2Department of Plant Biotechnology, National Institute of Genetic Engineering and Biotechnology (NIGEB), Tehran, Iran;
3Department of Biotechnology, Iranian Research Organization for Science and Technology (IROST), Tehran, Iran;
e-mail: mealavi@nigeb.ac.ir
Отримано: 30 вересня 2019; Затверджено: 29 листопада 2019
Ксантан – це біополімер, що виробляється бактеріями Xanthomonas і який широко використовується в багатьох галузях промисловості (в харчовій та маслоробній). У роботі вивчали три штами Xanthomonas (X. citri/NIGEB-88, X. citri/NIGEB-386 і X. citri/NIGEB-K37) на предмет оцінки їх промислового потенціалу за отримання ксантанової камеді в молочно-сироватковому середовищі. В процесі ферментації вимірювали швидкість росту бактерій, в’язкість, кількість біомаси, суху масу одержаного ксантану і активність β-галактозидази. Присутність генів β-галактозидази оцінювали методом ПЛР. Штам NIGEB-386 виявив найкращу здатність перетворювати лактозу в молочно-сироватковому середовищі. Найбільші значення кількості і в’язкості ксантану становили 22,7 г/л і 2066,6 мПа·с відповідно. Було підтверджено наявність шести генів β-галактозидази в штамах NIGEB-386 і NIGEB-K37. Вміст пірувату і ацетату в ксантановій камеді становив 2,1 і 0,29% відповідно. За допомогою інфрачервоної Фур’є-спектроскопії було визначено положення функціональних груп у структурі продукту ферментації. У молочно-сироватковому середовищі показники двох штамів NIGEB-386 і NIGEB-K37 були кращими порівняно з X. campestris. Показано, що Xanthomonas citri/NIGEB-386 придатний для промислового виробництва ксантану з використанням молочної сироватки як недорогого середовища.
Інтенсивність оксидативного стресу та активність ангіотензинперетворюючого ензиму в крові пацієнтів з неускладненим пієлонефритом
Л. В. Король, Л. Я. Мигаль, Н. М. Степанова
ДУ «Інститут нефрології НАМН України», Київ;
e-mail: lesyakorol@meta.ua
Мета даної роботи – вивчення взаємозв’язку маркерів оксидантного стресу (ОС) з активністю ангіотензинперетворюючого ензиму (АПЕ) в крові пацієнтів із неускладненим пієлонефритом. Досліджували активність АПЕ та маркерів ОС у 32 пацієнтів та у 30 практично здорових добровольців (жінки, вік – 18-40 років). Вміст ТБК-активних продуктів, карбонільних груп протеїнів, церулоплазміну, трансферину, SH-груп, загальну пероксидазну активність еритроцитів визначали колориметричним методом. Розраховували індекс ОС. Для оцінки функціонального стану паренхіми нирок в сечі визначали активність канальцевих ензимів лізосом – загальної β-N-ацетилгексозамінідази та β-галактозидази. Проведено кореляційний аналіз між показниками активності АПЕ та ОС, а також показниками активності реноспецифічних ензимів. Встановлено підвищення активності АПЕ на тлі порушення про/антиоксидантного балансу. Кореляційний аналіз підтвердив наявність помірного зв’язку між активністю АПЕ та більшістю показників, що вивчалися. Отже, підвищення активності АПЕ, інтенсифікація оксидативних процесів, зниження антиоксидантного захисту сприяють розвитку системного та локального ОС, а також розвитку дисфункції канальцевого апарату нирок (за підвищенням активності реноспецифічних ензимів у сечі).