Tag Archives: алергія

Новий спосіб дискримінації еозинофільних гранулоцитів та оцінки їхніх поверхневих рецепторів із використанням багатоколірного гістологічного аналізу

Г. Біла1, М. Шнайдер1, С. Пешкова1, Б. Крайнік2,
Л. Беш3, О. Луцик1, О. Мацюра3*, Р. Білий1*

1Кафедра гістології, цитології та ембріології, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
2Факультет фундаментальних проблем технології, Вроцлавський університет науки та технології, Вроцлав, Польща;
3Кафедра педіатрії 2, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
*e-mail: r.bilyy@gmail.com;  omatsyura@gmail.com

Отримано: 09 січня 2020; Затверджено: 27 березня 2020

Еозинофільні гранулоцити забезпечують імунну відповідь проти багатоклітинних паразитів, а також є головним фактором таких патологічних станів, як алергія та астма. Еозинофіли дискримінуються за допомогою фарбування еозином за використання світлової мікроскопії. Однак для молекулярного виявлення антигенів та широко впроваджених автоматизованих аналізаторів зазвичай потрібні флуоресцентні маркери придатні для кількісного аналізу. Проте, не існує селективного CD маркера для диференціації еозинофілів і базофілів, а нещодавно описані аналоги для заміщення гематоксилін-еозину для флуоресцентної детекції з використанням DRAQ5-еозину, також виявлись непридатними для детекції еозинофілів. Різні комбінації флуоресцентних барвників випробовували за допомогою флуоресцентної мікроскопії, спрямованої на розробку простого та специфічного методу виявлення еозинофільних гранул, ДНК та поверхневих рецепторів; підхід був використаний для оцінки рівнів IgE (загального та специфічного до казеїну) на клітинах пацієнтів із алергією на коров’яче молоко. Нам вдалося досягти селективної візуалізації гранул еозинофілів за допомогою барвника анілінового синього, модифікувавши метод Berretty & Cormane (1978) та виявляючи сигнал при 440 нм; це дозволило одночасно фарбувати мазки крові антитілами до IgE-FITC (емісія при 520 нм) та казеїн-FITC, виявляти ДНК пропідію йодидом (емісія 590 нм), а також забезпечувало специфічний метахроматичний сигнал еозинофілів у ближній інфрачервоній області спектру (емісія ~700 нм) з подальшою кількісною оцінкою флуоресцентного сигналу. Застосування запропонованого підходу до клінічних випадків виявило підвищення рівня IgE та мішеней зв’язування казеїну на еозинофілах у 3 пацієнтів із алергією на коров’яче молоко порівняно з 2 здоровими донорами, що демонструє загальну корисність запропонованого підходу.