Tag Archives: ацинарні клітини підшлункової залози
Вплив довготривалого споживання етанолу та дієти з високим вмістом жирів на мітохондріальне дихання в ацинарних клітинах підшлункової залози і гепатоцитах щурів
O. O. Білонога*, Г. M. Мазур, Б. O. Манько,
O. Р. Кулачковський, В. В. Манько
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
*e-mail: olha.bilonoha@lnu.edu.ua
Отримано: 26 березня 2024; Виправлено: 09 травня 2024;
Затверджено: 25 липня 2024; Доступно онлайн: 04 вересня 2024
Хронічне вживання алкоголю може спричинити панкреатит і захворювання печінки. У тварин, що перебували на високожировій дієті у поєднанні з алкоголем, було показано як адаптацію так і пошкодження мітохондрій печінки. На сьогодні не відомо, чи здатний алкоголь або його метаболіти викликати порушення функцій мітохондрій у підшлунковій залозі in vivo. Це дослідження мало на меті оцінити вплив тривалого введення алкоголю в поєднанні з високожировою дієтою на мітохондріальне дихання ацинарних клітин підшлункової залози та гепатоцитів щурів. Щурі лінії Wistar перебували на високожировій дієті (35% калорій), яким перорально вводили алкоголь (6 г/кг маси тварини) протягом 14 днів. Дихання панкреатичних ацинусів та ізольованих гепатоцитів досліджували з використанням електроду Кларка. Введення алкоголю щурам спричиняло швидку втрату ваги протягом перших 5 днів експерименту. Панкреатичні ацинуси цих тварин мали знижену здатність до секреції амілази за стимуляції ацетилхоліном. Однак у групі тварин, які отримували алкоголь, не було виявлено змін ультраструктури ацинарних клітин підшлункової залози. Рівень амілази у плазмі крові не відрізнявся між групами тварин. Алкоголь спричинив значне (~40%) збільшення базальної та максимальної FCCP-стимульованої швидкості дихання ізольованих гепатоцитів. Введення алкоголю не вплинуло на базальне, олігоміцин-нечутливе або FCCP-стимульоване дихання у ізольованих панкреатичних ацинусах. Отже, хронічне введення алкоголю щурам, що перебували на високожировій дієті, не спричинило пошкодження мітохондрій підшлункової залози щурів, тоді як мітохондрії печінки адаптуються до алкоголю шляхом підвищення швидкості дихання.
Біоенергетичні функції мітохондрій печінки, ацинарних клітин підшлункової залози та сперматозоїдів щурів за короткотривалої дієти з високим вмістом жиру або з високим вмістом жиру і цукру
Б. В. Манько1*, Н. М. Козопас1,2, Г. М. Мазур1,
А. М. Войтик1, Б. О. Манько1, В. В. Манько1
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра фізіології людини і тварин, Львів, Україна;
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,
кафедра клінічної лабораторної діагностики, Львів, Україна;
*e-mail: bohdan.manko.ablb@lnu.edu.ua
Отримано: 26 вересня 2023; Виправлено: 23 жовтня 2023;
Затверджено: 27 жовтня 2023; Доступно онлайн: 06 листопада 2023
Нездорове харчування часто є причиною ожиріння, хронічного запалення та порушення обміну речовин у багатьох органах. Однак прямий вплив підвищеного споживання жирів або цукру на мітохондріальні функції печінки, підшлункової залози та сперми недостатньо досліджено. Метою цієї роботи було дослідити функціональну активність мітохондрій печінки, ацинарних клітин підшлункової залози та сперматозоїдів у щурів за короткотривалої (7 тижнів) дієти з високим вмістом жиру або жиру та цукру. Щури-самці лінії Вістар були на контрольній, високожировій або високожировій високоцукровій дієтах протягом 7 тижнів. По закінченню експерименту вимірювали масу вісцерального жиру, рівень глюкози та ліпідів у крові. Мітохондріальну функціональну активність визначали за вимірюванням швидкості поглинання кисню. У клітинах підшлункової залози за допомогою флуоресцентного мікроскопа також досліджували автофлуоресценцію NAD(P)H та мембранний потенціал мітохондрій. Наприкінці експерименту різниці у масі тіла між 3 групами не спостерігалося. Кількість вісцерального жиру була незначно, але статистично достовірно збільшена у щурів, які перебували на високожировій високовуглеводневій дієті. Жодна із дієт не впливала на рівень глюкози чи тригліцеридів у плазмі крові, але було зареєстровано (в обох дослідних групах) зростання рівня загального холестерину. Швидкість дихання та окисне фосфорилювання в ізольованих мітохондріях печінки не змінювались за жодної із дослідних дієт. У клітинах підшлункової залози за високожирової дієти спостерігалось збільшення швидкості базального дихання на ~15%, але такий ефект не був отриманий для максимальної швидкості роз’єднаного дихання, мембранного потенціалу мітохондрій чи автофлуоресценції NAD(P)H. У цих клітинах, кетонове тіло 3-гідроксибутират спричинило зростання неспряженого дихання та рівня NAD(P)H незалежно від дієт. Дієти не спричинювали будь-яких змін у концентрації клітин сперми, їх життєздатності або рухливості. Неочікувано, але у разі високожирової високовуглеводневої дієти спостерігали достовірне збільшення як базального, так і максимального дихання сперматозоїдів щурів. Загалом, отримані результати свідчать, що в разі підвищеного вмісту жирів і цукру в раціоні не спостерігали значного ожиріння та негативного впливу на мітохондрії клітин печінки, підшлункової залози та клітин сперми щурів.