Tag Archives: біохімія
На перетині історії та сучасності: системний аналіз Нобелівських премій у дослідженнях Відділу науково-інформаційних та інноваційних досліджень
С. В. Комісаренко, В. М. Данилова*, О. П. Матишевська, М. В. Григор’єва
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: valdan@ biochem.kiev.ua
Отримано: 10 жовтня 2025; Виправлено: 28 жовтня 2025;
Затверджено: 30 жовтня 2025; Доступно онлайн: 02 грудня 2025
Представлено результати системних історико-наукознавчих досліджень проривних досягнень лауреатів Нобелівської премії в галузях хімії, фізіології та/або медицини. Аналіз охоплює увесь період існування цієї найпрестижнішої наукової відзнаки – від часу її заснування до сьогодення – і дозволяє визначити та оцінити вплив нобелівських відкриттів на розвиток сучасних знань і технологій. Особливу увагу приділено їхній ролі у розвитку медико-біологічних наук, або наук про життя, зокрема біохімії, молекулярної біології, імунології, генетики, генної інженерії та молекулярної медицини. Здійснений аналіз сприяє виробленню стратегії подальшого прогресу та визначенню пріоритетних напрямів у сфері медико-біологічних досліджень, а також забезпечує більш глибоке розуміння еволюції наукового знання в цілому.
Слідами біохімічного світила: наукова спадщина Якова Парнаса
Л. І. Кобилінська
Кафедра біологічної хімії, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Львів, Україна;
e-mail: Kobylinska_Lesya@meduniv.lviv.ua
Отримано: 10 січня 2024; Виправлено: 20 лютого 2024;
Затверджено: 21 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024
Стаття присвячена вшануванню Якова Оскаровича Парнаса, видатної постаті у біохімії, професора кафедри фізіологічної (біологічної) хімії Львівського медичного університету. Стаття висвітлює вплив Якова Парнаса на українську біохімію, досліджуючи цікаві аспекти його особистості впродовж найплідніших двадцяти років роботи у Львівському університеті. Його дослідження значно сприяли розкриттю анаеробного обміну глюкози, визнаного пізніше як шлях Ембдена-Мейергофа-Парнаса. Центральними у численних наукових працях Якова Парнаса та його львівської школи були дослідження ензимних перетворень, пов’язаних із анаеробним функціонуванням м’язів та спиртового бродіння, ідентифікація реакції фосфоролізу глікогену, відкриття синтезу АТP в рамках гліколізу, першість застосування радіоактивно міченого фосфору в біологічних експериментах.
Наукові дослідження нобелівського лауреата Еміля Фішера як стартовий майданчик для розвитку біохімії: короткий огляд
Т. В. Данилова1, С. В. Комісаренко2
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
e-mail: danilova_tv@ukr.net;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: svk@biochem.kiev.ua
Сучасна біохімія і молекулярна біологія були б неможливі без відкриттів в суміжних галузях науки. У цій статті представлено короткий огляд основних етапів наукової діяльності лауреата Нобелівської премії 1902 року в галузі хімії – німецького хіміка Германа Еміля Фішера, одного з провідних хіміків всіх часів. Еміль Фішер був блискучим багатогранним вченим, який залишив свій слід в органічній хімії, фізіології, медицині, дав поштовх розвитку біохімії. Його глибоке проникнення в структуру цукрів, ензимів, протеїнів і пуринів стало відправною точкою для подальшого розвитку біохімії і молекулярної біології. Його внесок в природничі науки був величезним; деякі хімічні реакції та концепції були названі на його честь. Цей видатний вчений був удостоєний низки нагород найвищого гатунку, включаючи й одну з перших Нобелівських премій.