В. Орисик¹*, Л. Гарманчук², С. Орисик³, Ю. Зборовський¹,
С. Шишкіна⁴, І. Ступак², П. Новікова³, Д. Остапченко²,
Н. Храновська⁵, В. Пехньо³, М. Вовк¹

¹Інститут органічної хімії НАН України, відділ хімії функціональних
гетероциклічних систем, Київ;
²ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, кафедра біомедицини, Україна;
³Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України,
відділ хімії комплексних сполук, Київ;
⁴Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України,
відділ рентгеноструктурних досліджень та квантової хімії ім. О. В. Шишкіна, Харків;
⁵Національний інститут раку, Київ, Україна;
*e-mail: vis.viktorys@gmail.com

Отримано: 21 грудня 2024; Виправлено: 30 січня 2024;
Затверджено: 31 травня 2024; Доступно онлайн: 17 червня 2024

Пошук нових ефективних препаратів у лікуванні новоутворень залишається актуальним і сьогодні, оскільки адаптація трансформованих клітин до дії класичних препаратів сприяє виникненню лікарської резистентності. Це стосується ряду класичних хіміопрепаратів платинового ряду, зокрема цисплатину. У даній роботі ми описуємо дію нових аналогів цисплатину на клітини HepG2 і на ключовий ензим системи антиоксидантного захисту гамма-глутамілтранспептидазу (ГГТ), яка відіграє важливу роль у набутті патогенними клітинами лікарської стійкості до протипухлинних препаратів. Як аналоги цисплатину отримано нові моноядерні йодидні n,π-хелатні комплекси Pt(II) із заміщеними тіосечовинами N-алілморфолін-4-карботіоамідом або 3-аліл-1,1-діетилтіосечовиною. Усі сполуки досліджено спектральними методами ЕСП, ІЧ та ¹Н/¹³С ЯМР. Комплекс I описано за допомогою рентгеноструктурного дослідження монокристалів. Також досліджено вплив цих аналогів на аланінамінотрансферазу (АЛТ), аспартатамінотрансферазу (ААТ), лактатдегідрогеназу (ЛДГ), які є маркерними ензимами при діагностиці захворювань печінки. Всі дослідження проведені у порівнянні зі хлоридними n,π-хелатними комплексами платини, отриманими раніше (однак вплив цих хлоридних аналогів платини на зазначені ензими досліджено вперше). Встановлено, що за показником IC₅₀ і рівнем апоптозу клітин HepG2 досліджувані сполуки перевищують цисплатин. Крім того, дія досліджуваних комплексів здебільшого зводиться до зниження ступеня малігнізації клітин ліній гепатоцитів та активності ЛДГ і ГГТ, а також до зниження спожитої глюкози.