Ukr.Biochem.J. 2025; Том 97, № 6, листопад-грудень, c. 105-112

doi: https://doi.org/10.15407/ubj97.06.105

Стан системи гемостазу пацієнтів із сенсоневрологічними пошкодженнями слуху, зумовленими акустичними травмами в зоні бойових дій

21.04.2026   Uncategorized

T. A. Шидловська1, Н. М. Ворошилова1, Ю. Б. Бурлака1, Д. С. Корольова2,
Ю. Д. Вінничук2*, Д. М. Кулешова1, В. O. Котов1, С. В. Верьовка1

1ДУ «Інституту отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», Київ;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: vinnichukju@gmail.com

Отримано: 03 червня 2025; Виправлено: 17 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн:  23 грудня 2025

Проблема ранньої діагностики та лікува­ння гострої травматичної патології та її ускладнень набула особливої актуальності в сучасних умовах бойових дій. Акубаротравма (АКБ) – це специфічне пошкодження, що характеризується проявами як з боку слухової системи, так і з ускладненнями, зокрема тяжкими формами нейросенсорної глухоти (НСП), які не пов’язані безпосередньо зі структурами слуху, але асоційовані з судинною патологією, гідродинамічним впливом на кровоносні судини, ушкодженням судинного ендотелію та неконтрольованим вивільненням у кровотік різних факторів згортання крові. Метою цієї роботи було оцінити стан системи гемостазу у пацієнтів, які отримали АБТ у зоні бойових дій та мають нейросенсорні порушення слуху. У плазмі крові пацієнтів визначали такі показники: концентрацію фібриногену, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбіновий час (ПЧ), функціонально неактивні форми протромбіну (ФНФП), екамуліновий час, протеїн С, розчинні фібрин-мономерні комплекси (РФМК), розчинний фібрин (РФ) та D-димер. Контрольну групу склали 15 здорових осіб із нормальним слухом. 94 пацієнти з бойовими травмами були розділені на 4 групи залежно від ступеня порушення слуху та періоду після отримання АБТ: 1, 2 – пацієнти з легким порушенням слуху, які звернулися до медичного закладу протягом 2 місяців або більше ніж 2 місяці після травми, відповідно; 3, 4 – пацієнти з більш тяжким порушенням слуху, які звернулися до медичного закладу протягом 2 місяців або більше ніж 2 місяці після травми, відповідно. У плазмі крові пацієнтів усіх груп спостерігалося значно подовжене АЧТЧ та підвищені рівні РФ, РФМК та претромбіну-1 порівняно з показниками контрольної групи. У пацієнтів 4-ї групи відзначалося подовження ПЧ. Рівень протеїну С у 1-й, 2-й та 3-й групах мав тенденцію до зниження, а у 4-й групі був статистично зниженим порівняно з контролем. Концентрація D-димеру знизилася у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп, залишалася на контрольному рівні в 3-й та збільшилася в 4-й групі. Рівень фібриногену та екамуліновий час у всіх досліджуваних групах залишалися на рівні контрольних значень. Відмічені дисфункції ланок системи гемостазу у пацієнтів із бойовою АБТ свідчать про повільний розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Саме тому пацієнти з тяжким порушенням слуху внаслідок бойової АБТ, незалежно від терміну звернення за медичною допомогою, потребують обстеження після травми за спеціальним алгоритмом лабораторних показників.

Ключові слова: , , ,

Посилання:

  1. Shydlovska TA, Shydlovska TV, Petruk LG, Shevtsova TV, Gvozdeckiy VА. Quantitative characteristics of data of subjective audiometry in military personnel who received acoustic trauma in real combat conditions with typical shape of audiometrics curve with different degrees of hearing function decrease. Otorhinolaringology. 2023;6(3): 38-47. (In Ukrainian). CrossRef
  2. Shydlovska TA, Shydlovska TV, Kozak MS, Ovsyanyk KV, Petruk LG. The peculiarities of hemodynamic violations for patients with combat acoustic trauma and violations in the central departments of auditory analyzer in the dynamics of treatment. Otorhinolaryngology. 2022; 5(5): 2-9. (In Ukrainian). CrossRef
  3. Shydlovska TA, Burlaka YuB., Voroshylova NM, Petruk LH, Verevka SV. Peculiarities of the hemostasis system in acoustic injuries received as a result of combat operations. Otorhinolarynhology. 2022; 3–4(5): 2–10. (In Ukrainian).
  4. Chernyshenko V, Shteinberg K, Lugovska N, Ryzhykova M, Platonova T, Korolova D, Lugovskoy E. Preparation of highly-concentrated autologous platelet-rich plasma for biomedical use. Ukr Bioсhem J. 2019;91(2):19-27. CrossRef
  5. Korolova DS, Stohnii YM, Gryshchuk VI, Zhuk SI, Us IV, Chernyshenko TM, Kostiuchenko OP, Klymenko KP, Platonov OM, Ivashchenko OI, Chernyshenko VO. Thromboelastographic study of fibrin clot and molecular basis of maximum clot firmness. Ukr Biochem J. 2021;93(2):62-70. CrossRef
  6. Platonova TN, Zaichko NV, Chernyshenko TM, Gornitskaya OV, Gryshchuk VI. Assessment of the informativeness and prognostic significance of traditional screening and additional laboratory tests for the diagnosis of thrombophilia. Lab Diahnost. 2010;4(54):3-10. (In Russian).
  7. Kozynets GP, Tsyhankov VP, Korolova DS, Gornytska OV, Savchuk OM, Chernyshenko VO, Chernyshenko TM, Platonova TM. The Rise of Factor X Level in Blood Plasma of Patients at Severe Burn Injuries. J Burn Care Res. 2022;43(4):965-970. PubMed, CrossRef
  8. Lugovskoi EV, Kolesnikova IN, Komisarenko SV. Usage of monoclonal antibodies for determination of localization of antigenic determinants and fibrin polymerization sites within fibrinogen and fibrin molecules and their application in test-systems for diagnostics and the threat of thrombus formation. Biotechnol Acta. 2013;6(4):33-42. CrossRef
  9. Korolova DS, Hornytska OV, Lavrik AS, Druzhyna NM, Prysyazhna N, Platonova TM. Characterization of the blood coagulation system in morbidly obese patients. Ukr Biochem J. 2023;95(4):3-9. CrossRef
  10. Al-Achi A. The Student’s t-Test: A Brief Description. Res Rev J Hospital Clin Pharm. 2019;5(1):1-3.
  11. Moore GW. Thrombophilia Screening: Not So Straightforward. Semin Thromb Hemost. 2024;50(8):1131-1152. PubMed, CrossRef
  12. Asmis L, Hellstern P. Thrombophilia Testing – a Systematic Review. Clin Lab. 2023;69(4). PubMed, CrossRef
  13. Singh R, Gautam P, Sharma C, Osmolovskiy A. Fibrin and Fibrinolytic Enzyme Cascade in Thrombosis: Unravelling the Role. Life (Basel). 2023;13(11):2196. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  14. He S, Wallèn H, Bark N, Blombäck M. In vitro studies using a global hemostasis assay to examine the anticoagulation effects in plasma by the direct thrombin inhibitors: dabigatran and argatroban. J Thromb Thrombolysis. 2013;35(2):131-139. PubMed, CrossRef
  15. Kumar SS, Sabu A. Fibrinolytic Enzymes for Thrombolytic Therapy. Adv Exp Med Biol. 2019;1148:345-381. PubMed, CrossRef
  16. Zermatten MG, Fraga M, Moradpour D, Bertaggia Calderara D, Aliotta A, Stirnimann G, De Gottardi A, Alberio L. Hemostatic Alterations in Patients With Cirrhosis: From Primary Hemostasis to Fibrinolysis. Hepatology. 2020;71(6):2135-2148. PubMed, CrossRef
  17. Storozhuk LO, Platonova TM, Storozhuk BG, Seleznyova IB, Storozhuk ОB, Dovgalyuk TV. Evaluation of pro- andanticoagulant factors of hemostasis and parameters of coagulation potential during the development of comorbid conditions in patients with CKD VD stage. Methodical recommendations. Vinnytsia, 2019. 42 p. (In Ukrainian).
  18. Korolova D, Chernyshenko V, Platonova T, Chernyshenko T, Lugovskoy E. Detection of prethrombin 1 in human blood plasma. Int Blood Res Rev. 2016;5(2):1-7. CrossRef
  19. Korolova DS, Platonova TM, Gornytska OV, Chernyshenko V, Korchynskyi O, Komisarenko SV. Diagnostic Value of Protein C Depletion in Pathologies Associated with the Activation of the Blood Coagulation System. Int J Mol Sci. 2025;26(13):6122. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  20. Udovenko A, Makogonenko Y, Korolova D, Druzhyna N, Chernyshenko V, Komisarenko S. Formation and elimination of soluble fibrin and D-dimer in the bloodstream. Croat Med J. 2023;64(6):421-429. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  21. Nikulnikov PI, Liksunov OV, Ratushnyuk AV, Lugovskoy EV, Kolesnikova IM, Lytvynova LM, Kostyuchenko OP, Chernyshenko TM, Gornytska OV, Platonova TM. Estimation of state of the blood coagulation system after the operation for abdominal aorta aneurysm. Klin Khir. 2012;(9): 32-36. (In Ukrainian).
  22. Franchini M, Focosi D, Pezzo MP, Mannucci PM. How we manage a high D-dimer. Haematologica. 2024;109(4):1035-1045. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  23. Tayal D, Jain P, Goswami B. D-dimer – a multifaceted molecule. Horm Mol Biol Clin Investig. 2024;45(2):75-84. PubMed, CrossRef
Creative CommonsThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.