T. A. Шидловська¹, Н. М. Ворошилова¹, Ю. Б. Бурлака¹, Д. С. Корольова²,
Ю. Д. Вінничук²*, Д. М. Кулешова¹, В. O. Котов¹, С. В. Верьовка¹

¹ДУ «Інституту отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», Київ;
²Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: vinnichukju@gmail.com

Отримано: 03 червня 2025; Виправлено: 17 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн:  23 грудня 2025

Проблема ранньої діагностики та лікува­ння гострої травматичної патології та її ускладнень набула особливої актуальності в сучасних умовах бойових дій. Акубаротравма (АКБ) – це специфічне пошкодження, що характеризується проявами як з боку слухової системи, так і з ускладненнями, зокрема тяжкими формами нейросенсорної глухоти (НСП), які не пов’язані безпосередньо зі структурами слуху, але асоційовані з судинною патологією, гідродинамічним впливом на кровоносні судини, ушкодженням судинного ендотелію та неконтрольованим вивільненням у кровотік різних факторів згортання крові. Метою цієї роботи було оцінити стан системи гемостазу у пацієнтів, які отримали АБТ у зоні бойових дій та мають нейросенсорні порушення слуху. У плазмі крові пацієнтів визначали такі показники: концентрацію фібриногену, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбіновий час (ПЧ), функціонально неактивні форми протромбіну (ФНФП), екамуліновий час, протеїн С, розчинні фібрин-мономерні комплекси (РФМК), розчинний фібрин (РФ) та D-димер. Контрольну групу склали 15 здорових осіб із нормальним слухом. 94 пацієнти з бойовими травмами були розділені на 4 групи залежно від ступеня порушення слуху та періоду після отримання АБТ: 1, 2 – пацієнти з легким порушенням слуху, які звернулися до медичного закладу протягом 2 місяців або більше ніж 2 місяці після травми, відповідно; 3, 4 – пацієнти з більш тяжким порушенням слуху, які звернулися до медичного закладу протягом 2 місяців або більше ніж 2 місяці після травми, відповідно. У плазмі крові пацієнтів усіх груп спостерігалося значно подовжене АЧТЧ та підвищені рівні РФ, РФМК та претромбіну-1 порівняно з показниками контрольної групи. У пацієнтів 4-ї групи відзначалося подовження ПЧ. Рівень протеїну С у 1-й, 2-й та 3-й групах мав тенденцію до зниження, а у 4-й групі був статистично зниженим порівняно з контролем. Концентрація D-димеру знизилася у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп, залишалася на контрольному рівні в 3-й та збільшилася в 4-й групі. Рівень фібриногену та екамуліновий час у всіх досліджуваних групах залишалися на рівні контрольних значень. Відмічені дисфункції ланок системи гемостазу у пацієнтів із бойовою АБТ свідчать про повільний розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Саме тому пацієнти з тяжким порушенням слуху внаслідок бойової АБТ, незалежно від терміну звернення за медичною допомогою, потребують обстеження після травми за спеціальним алгоритмом лабораторних показників.