Tag Archives: гіпотиреоз
Рівень інтерлейкіну-8 у крові щурів за експериментального остеоартрозу та гіпотиреозу
Д. С. Носівець
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»;
e-mail: dsnosivets@ukr.net
Отримано: 09 травня 2020; Затверджено: 13 листопада 2020
Мета роботи дослідити рівень інтерлейкіну-8 під впливом нестероїдних протизапальних засобів та парацетамолу за експериментального остеоартрозу та гіпотиреозу в щурів. Експерименти проведено на 75 білих нелінійних щурах обох статей. Експериментальний остеоартроз було індуковано одноразовим введенням 0,1 мл розчину монойодоцтової кислоти в колінний суглоб, який готували з розрахунку 3 мг реагенту на 50 мкл фізіологічного розчину. Експериментальний гіпотиреоз було змодельовано ентеральним введенням 0,02%-го розчину карбімазолу, який готували з розрахунку 5 мг на 250 мл фізіологічного розчину і давали тваринам з питним раціоном протягом 6 тижнів. На 42-гу добу експерименту тварин розділили на 14 груп і розпочали щоденне введення ліків протягом 5 діб. Рівень інтерлейкіну-8 в сироватці крові визначався методом ІЕА in vitro на 42-гу та 47-му добу експерименту. Спостерігали значне зниження (P ≤ 0,05) підвищеного рівня цитокінів під впливом лікарських препаратів. За ступенем впливу на дегенеративно-дистрофічний процес у суглобі досліджувані препарати можна розташувати таким чином: диклофенак натрію > ібупрофен > німесулід = мелоксикам > целекоксиб > парацетамол. Встановлено, що визначення рівня інтерлейкіну-8 дозволяє оцінити протизапальну активність нестероїдних протизапальних засобів та парацетамолу на тлі експериментальних остеоартрозу та гіпотиреозу.
Дослідження особливостей дієти хворих на гіпотиреоз
О. Олійник
Державна школа вищої освіти імені Папи Івана Павла ІІ у м. Бяла-Підляска, Польща;
e-mail: Alexanderoliynyk8@gmail.com
Отримано: 17 квітня 2020; Затверджено: 13 листопада 2020
Дослідження взаємозв’язку між харчовими особливостями та патогенезом гіпотиреозу є дуже актуальними. Мета цієї роботи – вивчити дієтичні особливості хворих на гіпотиреоз та визначити можливий вплив харчових уподобань пацієнтів на патогенез гіпотиреозу. Обстежено 400 жінок польської національності у віці 19-28 років, які проживають у районі Бяла-Підляски Люблінського воєводства Польщі і вважають себе здоровими. Визначали рівень вільного (FT3) і загального (T3) трийодтироніну, вільного (FT4) та загального (T4) тироксину, тиреотропного гормону (ТТГ), рівень антитіл до пероксидази щитоподібної залози. Кількісний та якісний склад раціону обстежуваних жінок визначали за допомогою анкет та таблиць харчової цінності продуктів. Виявлено, що поширеність гіпотиреозу серед обстежених жінок становила 3,5%. Показано, що жінки зі зниженою функцією щитоподібної залози споживали з їжою в 3,78 раза менше йоду, у 2,97 раза (Р < 0,001) менше хлориду натрію (кухонної солі) і в 1,47 раза (Р < 0,001) менше протеїнів ніж ті, хто мав функцію щитоподібної залози в нормі. Крім того, жінки з гіпотиреозом споживали в 2,25 раза (Р < 0,001) більше продуктів зі стримогенними властивостями. Дійшли висновку, що застосування такої дієти може призвести до вторинного зниження функції щитоподібної залози з подальшим розвитком гіпотиреозу.